Суд заборонив партію Іллі Киви

Восьмий апеляційний суд Львова заборонив Соціалістичну партію України. Про це повідомляє «Рух Чесно».

Майно Соціалістичної партії та всіх її осередків, згідно з рішенням суду, буде передане державі. Але саме рішення може бути оскаржене у Верховному Суді.

Зазначається, що доводи СБУ та Мін’юсту проти СПУ полягали в антиукраїнській і проросійській діяльності та висловлюваннях останніх трьох керівників партії, передовсім – Іллі Киви. Зокрема згадувалося про привітання Кивою Володимира Путіна з днем народження, ідеалізування його діяльність, а також про справу щодо державної зради Киви.

На думку СБУ, хоч Кива з 2019 року не є офіційним керівником партії, він і надалі здійснює вплив на неї. Зокрема, у матеріалах справи цитувалися публікації з посиланням на партійний сайт, в яких входження Киви до ОПЗЖ подавалося як делегування від СПУ. Крім цього, згідно із матеріалами справи, станом на зараз Соціалістичну партію України очолює Віктор Заїка – директор іменного благодійного фонду Іллі Киви «Визволення».

Ще одним доказом впливу Киви на Соцпартію вважають те, що очолювана ним організація «Всеукраїнський рух по боротьбі з фашизмом «Патріоти за життя», як і його благодійний фонд, зареєстровані за тією ж адресою, що й Соціалістична партія України.

Крім цього, як аргументи за заборону наводилася антиукраїнська діяльність окремих керівників осередків СПУ, зокрема Олександра Онищенка. Він очолює Київський міський осередок партії, а також висувався від неї на виборах народних депутатів у 2019 році (ЦВК відмовила в реєстрації Онищенка).

Як зазначається у публікації, засідання щодо заборони Соцпартії стало одним з небагатьох на яке допустили журналістів, тривало майже три години. Соціалістична партія — вже сьома заборонена політсила, яку Міністерство юстиції вважає проросійською.

Соціалістична партія України: що про неї відомо

Соціалістична партія – одна із найстаріших політичних сил незалежної України. Від заснування у 1991 році і до 2010 року її очолював Олександр Мороз.

З 1995 року СПУ була в опозиції до влади тодішнього президента Леоніда Кучми, у 2000-2003 роках саме соціалісти на чолі з Морозом були організаторами акцій протесту проти президента Леоніда Кучми «Україна без Кучми» та «Повстань, Україно!» А восени 2000 року саме Мороз оприлюднив «плівки Мельниченка», що вказували на причетність Кучми та його оточення до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе — таким чином СПУ стала ініціаторкою «Касетного скандалу».

Під час Помаранчевої революції соціалісти підтримували Ющенка, а після його інавгурації вперше за історії партії офіційно отримали посади у виконавчій владі – портфелі трьох міністрів, голови Фонду держмайна і двох керівників обласних держадміністрацій.

Після виходу соціалістів у 2006 році із помаранчевої більшості, вони сформували «Антикризову коаліцію» з Партією регіонів та Комуністичною партією України. Коаліція підтримала Мороза на посаду спікера парламенту, за підтримки тієї ж коаліції прем'єром став Віктор Янукович.

фото: УНІАН

Проти такого політичного переформатування виступили деякі члени партії – зокрема Юрій Луценко та Йосип Вінський. Рейтинг Соцпартії серйозно похитнувся. Його намагалися врятувати об’єднаннями з іншими політсилами, але це не допомогло партійцям пройди до Верховної Ради на виборах 2012 року. Тоді соціалісти отримали найгірший результат за всю історію партії — лише 0,45% голосів виборців, та посіли 10 місце.

Олександр Мороз залишив головування в партії, а згодом заснував свій політпроєкт «Соціалістична партія Олександра Мороза». Після того, як Мороз залишив партію, за її контроль точилася справжня боротьба. Під час Революції Гідності головою партії був обраний тогочасний народний депутат від «Партії регіонів» Микола Рудьковський.

А з 2017 року партію очолював екснардеп і держзрадник Ілля Кива — тоді він був радником голови МВС. Його призначення оскаржував в судовому порядку Сергій Каплін, який вважав себе легітимним головою партії.

Кива на з'їзді Соцпартії

У 2019 році після ребрендингу проєкту соціалісти відправили Киву у президенти. Але вже влітку того ж року Кива перейшов у ОПЗЖ.

На місцевих виборах 2020, як і 2015 року, Соціалістична партія себе не проявила. На момент заборони партії у червні 2022 року у відкритих реєстрах уповноваженою особою є Віктор Заїка. Ця заміна відбулася за пів року до чергових місцевих виборів.

Нагадаємо, першою партією, яку суд заборонив ще 8 червня, став «Опозиційний блок». 13 червня, Восьмий апеляційний адмінсуд заборонив партію «Соціалісти». 14 червня суд заборонив партію «Наші», а також партії херсонських зрадників Володимира Сальдо та Кирила Стремоусова.

Мін’юст подав позови про заборону 11 партій. Це сталося після того, як їхню діяльність «призупинила» Рада нацбезпеки і оборони (РНБО). Серед них «Опозиційна платформа – За життя», «Опозиційний блок», «Партія Шарія», «Наші», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо».

Верховна Рада 3 травня ухвалила законопроєкт №7172-1 щодо заборони проросійських партій, «за» проголосували 330 депутатів. Автори закону переконані, що заборона діяльності проросійських політичних партій, які здійснюють антиукраїнську діяльність або пропагують колабораціонізм, буде ефективним засобом захисту демократії в Україні і її незалежності та суверенітету. Президент підписав закон 14 травня.

Також Верховна Рада пропонує застосовувати люстрацію до засновників та членів 11 політичних партій.