Закон про заборону російських назв. Нардеп Безгін пояснив, що зміниться

Новий закон про деколонізацію охоплює ширший історичний період. Тепер місцеві ради зобов'язані перейменувати усі топоніми радянського спадку чи спадку Російської імперії. Один з авторів законопроєкту, «слуга народу» Віталій Безгін детально розповів «Главкому», як працюватиме новий закон. 

Раніше не було жодних вимог з приводу більш широкого тлумачення впливу Росії на формування української топоніміки. Досі перейменування топонімів відбувалося через закон про декомунізацію. Долю тих радянсько-російських назв, які цей закон не чіпав, за своєю ініціативою вирішували самі місцеві ради. Що стосується зміни назв населених пунктів, які не підпадали під процедуру декомунізації, то це проходило досить важку процедуру – громадські обговорення, рішення місцевої, обласної, районної сесій. А на фінальному етапі – подання Уряду та рішення Верховної Ради. 

«Раніше не було жодних вимог з приводу більш широкого тлумачення впливу Росії на формування української топоніміки. Цей законопроєкт окрім комуністичного періоду фактично охоплює період Російської імперії та надає легальні інструменти, зокрема для демонтажу тих споруд, які викликали суспільний резонанс. Рішення щодо їхнього демонтажу з правової точки зору досі дають право тлумачити їх по-різному», – пояснює Безгін.

Так, наприклад, Безгін згадав про демонтаж пам’ятників Катерині в Одесі та Ватутіну в Маріїнському парку в Києві. Закон про декомунізацію точно не поширювався на Катерину, та й щодо Ватутіна досить неоднозначне тлумачення.

«З того, що ще додається новим законом, – коли ми кажемо про історичну спадщину, своє слово має сказати Мінкульт. Без його рішення чи погодження неможливо буде щось знести», – додав нардеп.

Закон про деколонізацію стосується і русизмів в назвах, наприклад, назв міст Южноукраїнськ чи Первомайськ, законом передбачається, аби Національна комісія зі стандартів державної мови протягом пів року опрацювала пропозиції на перейменування. Потім, маючи цей пакет пропозицій, місцева влада може визначитись, що з нього вона обирає для проведення у відповідність до української мови та українських традицій.

Безгін додає, що тепер у місцевих рад нема вибору: перейменувати чи залишити стару, зросійщену назву. Новий закон зобов'язує деколонізувати все, щоб розірвати ще один тугий вузол, якими сотні років Росія прив’язувала до себе Україну.

«У деяких населених пунктах вже нема чого перейменовувати, бо все перейменовано – просто нема нічого, що пов’язано з Росією. Але якщо взяти будь-який райцентр Лівобережної України, то там знайдеться багато чого, чому можна присвоїти ім’я сучасних українських героїв замість топонімів радянського спадку чи спадку Російської імперії», – розповів Віталій Безгін.

Нардеп Безгін очікує, що десь в місцевих радах може виникнути хвиля протестів через закон про деколонізацію. Проте все залежатиме від тих місцевих еліт, які зараз домінують на тій чи іншій території. 

Нагадаємо, що нещодавно парламент заборонив географічні назви, пов’язані з Росією. Прийняття закону прискорить дерадянізацію і дерусифікацію країни. 

Під час прийняття законопроєкту у Раді пристрасті розгорілися не на жарт, і низка депутатів монобільшості та «ЄС» і «Голосу» взагалі проігнорували фінальне голосування.