В Україні оновлено порядок реагування на булінг у школах

Міністерство освіти і науки України оновило правила запобігання та реагування на випадки булінгу й насильства у закладах освіти. Зокрема, змінили порядок розгляду таких випадків, визначили строки реагування та розширили можливості для повідомлення про насильство. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на МОН.

Зміни пов'язані з оновленням законодавства у сфері захисту прав дитини. Підходи до визначення булінгу узгодили із законом «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою реагування на насильство і жорстоке поводження з дітьми. Однією з головних змін стане створення у закладах освіти єдиної комісії, яка розглядатиме випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, зокрема повідомлення про булінг. Раніше для цього діяли два окремі механізми.

Також визначено ознаки, які можуть свідчити про насильство. До них належать економічний тиск, зокрема позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг, образи, погрози, приниження, переслідування та залякування. До переліку також увійшла небажана поведінка сексуального характеру – жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту – та небажані фізичні дії від штовхання до ударів.

Нові правила встановлюють конкретні строки реагування. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом доби після його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, про це необхідно невідкладно, але не пізніше ніж за три години, повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.

Водночас комісія закладу освіти не визначатиме, чи був конкретний випадок булінгом. За оновленими правилами, факт булінгу встановлює виключно суд. Комісія натомість має з'ясувати обставини події, оцінити потреби дитини та організувати необхідну підтримку. МОН також уточнило критерій систематичності насильства. Таким воно вважатиметься, якщо повторюється два або більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня його вчинення, навіть якщо про перший інцидент офіційно не повідомляли.

Окремо посилюються права дитини під час розгляду таких випадків. Дитина має право бути вислуханою відповідно до свого віку та рівня зрілості, а її позицію повинні обов'язково зафіксувати. Вислуховування відбуватиметься за участю батьків або їхніх представників та психолога чи соціального педагога. Без батьків це можливо за їхньою письмовою згодою.

Кожен заклад освіти також повинен створити власну систему запобігання насильству, затвердити відповідне внутрішнє положення, призначити відповідальну за приймання та реєстрацію повідомлень особу й вести облік звернень. Повідомити про можливе насильство можна буде різними способами – електронною поштою, телефоном або через спеціальні скриньки для письмових звернень. Допускаються й анонімні повідомлення.

Крім того, заклади освіти повинні контролювати виконання рішень комісії. Якщо вжиті заходи не дадуть очікуваного результату, їх мають переглянути та за потреби скоригувати. Найближчим часом МОН планує оприлюднити методичні рекомендації для впровадження нових правил.

Нагадаємо, більшість українських школярів протягом останнього року стикалися з небажаним або дискомфортним контентом в інтернеті, а майже кожен третій сам брав участь в онлайн-булінгу. За даними опитування, лише 25,4% школярів заявили, що за останній рік жодного разу не стикалися з небажаним контентом у мережі.