Ректор Університету Шевченка назвав спеціальності, на які радить вступати абітурієнтам у 2026 році

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров вважає професію хіміка дуже перспективною та високооплачуваною, утім серед абітурієнтів відповідна спеціальність не користується великим попитом. Про це очільник університету розповів в інтерв’ю «Главкому».

«Ми готуємо чудових хіміків. Багато хто каже, що нам пощастило, бо в Києві є компанія «Єнамін» (світовий постачальник сполук для наукових експериментів, пошуку нових лікарських препаратів та хімічних компонентів – «Главком»), що належить до глобальних лідерів у сфері медичної хімії. А в Білій Церкві компанія «Біофарма», одна з найбільших у Східній Європі у сфері препаратів з плазми крові. Але ми робимо надзусилля, щоб набирати хіміків, бо в нашому медіапросторі, у наших школярів і школярок, а може і їхніх батьків, сформувалася думка, що ти мусиш бути юристом, економістом або менеджером. Водночас коли в мене питають: «А де можна нормальну зарплату отримувати?», я відповідаю: фармація», – зауважив Бугров.

Крім того, ректор бачить потенціал у таких спеціальностях, як психологія і соціологія: «Людина, яка вивчала соціологію, може елементарно працювати політконсультантом, маркетологом, демографом, бо вона вивчає конкретний інструментарій кількісних і якісних досліджень і вміє обробляти дані. Психологія ж не завадить журналістам і рекламістам, оскільки психолог – це не тільки той, хто допомагає, а й людина, що знає, як сформувати певні меседжі, які загітують, примусять людину придбати чи політичний, чи господарський товар, чи щось інше. Крім того, та ж психологія дуже важлива для особистого брендингу».

Також Бугров радить абітурієнтам обирати фундаментальні гуманітарні спеціальності – історію, філософію, філологію, де студенти вчаться працювати з текстом і мовою, завдяки яким «можна проявити себе в різний спосіб».

«Якщо ти хочеш йти у фінансову діяльність – економічний факультет, але не менш важлива тут класична математика і статистика. Так, в основі big data і штучного інтелекту лежить фундаментальна потужна математика», – наголосив керівник КНУ.

Ще одним із перспективних напрямів Бугров називає геологію, оскільки «без геолога щось побудувати неможливо, і такі фахівці в дефіциті». Крім того, у зв’язку зі стрімким розвитком військово-промислового комплексу ректор радить абітурієнтам звернути увагу на фізику, хімію та біологію.

Нагадаємо, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за час повномасштабної війни зменшилася кількість студентів-бакалаврів, натомість магістрів та аспірантів навпаки побільшало.

За словами очільника університету, заклад загалом переживає загальний відтік студентів, оскільки здобувачі освіти тепер частіше обирають виші на заході країни. «До 2021 року включно двома найбільшими університетами України були Шевченка і КПІ, з 2022 року двома найбільшими університетами стали Львівська політехніка й університет Франка у Львові через відчуття безпечності. Хоча ми знаємо, що й там немає цієї безпеки», – пояснив Бугров.