Вчені пояснили, який формат читання краще сприймають діти

Читання друкованих матеріалів сприяє у шість-вісім разів кращому розумінню прочитаного, порівняно з текстами в електронному форматі. Про це свідчить дослідження вчених з Університету Валенсії (Іспанія), опубліковане в Review of Educational Research, пише The Guardian.

Науковці проаналізували понад два десятки досліджень, опублікованих між 2000 і 2022 роками, які стосувалися розуміння прочитаного. Їхніми учасниками були майже 470 тис. учнів. 

«Розуміння текстів, прочитаних у цифровому форматі, було близьким до нуля. Це може бути пов'язано з тим, що лінгвістична якість цифрових текстів, як правило, нижча, ніж друкованих. 

Наприклад, текст у соціальних мережах може бути, «розважальним», без складного синтаксису, а тому не спонукати до міркувань», – каже професор Університету Валенсії Ладіслао Сальмерон. 

Сальмерон додає, що обдумування при читанні цифрових текстів також є більш поверхневим, на відміну від друкованих матеріалів. Це може означати, що читач «не повністю занурюється в оповідь».  

Водночас дослідники не виявили негативного зв'язку між читанням текстів у електронному форматі і розумінням прочитаного серед учнів середньої школи та студентів.

Сальмерон пояснює таку тенденцію тим, що маленькі діти гірше дистанціюються від відволікаючих факторів – наприклад, повідомлень, які надходять на пристрій під час читання. 

«Здатність регулювати наше пізнання розвивається в підлітковому віці. Маленькі діти можуть бути не повністю підготовлені до саморегуляції своєї активності під час цифрового читання», – додає він.

Автори дослідження також заявили, що маленькі діти, які часто читають з цифрових носіїв, можуть бути менш здатними збільшувати свій академічний словниковий запас.

«Дослідники не проти цифрового читання, але застерігають, що воно не є настільки корисним для сприйняття, як друковане. Ось чому керівники шкіл повинні більше акцентувати на читанні друкованих форматів замість цифрових. Особливо це стосується учнів молодших класів», – каже співавторка дослідження Лідія Альтамура.

Сальмерон додає, що погане сприйняття інформації з електронних носіїв не залежить від того, де її подано: у соціальних мережах чи на освітніх веб-сайтах. 

«Ми очікували, що читання освітніх порталів буде значно краще асоціюватися з розумінням тексту, але наші дані свідчать, що це не так», – стверджує він.

Нагадаємо, оприлюднення результатів Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, у межах якого оцінюють уміння 15-річних підлітків з математики, читання і природничих наук у 80 країнах, сколихнуло обговорення в соцмережах. Уміння українських школярів оцінювали вдруге після 2018-го року, в умовах повномасштабної війни. Найбільш обговорюваним викликом стало погіршення рівня читацької грамотності українських підлітків.

До слова, Національний траст із грамотності Великої Британії разом із Асоціацією інтерактивних розваг і дитячого видавництва Penguin Random House Children провели дослідження, яке показало: відеоігри можуть покращити навички читання і письма.