Як правильно садити картоплю в Україні: наймодніші сорти, головні помилки та перспективи урожаю-2026

У 2025 році Україна була змушена вдвічі збільшити імпорт картоплі через неврожай, а тепер фермери не знають, куди подіти надлишки. Ціни на «стратегічний» овоч падають, а ринок переживає черговий цикл – від дефіциту до перевиробництва. Нині аграрії дедалі частіше стикаються з новими викликами: змінюється клімат, дорожчає виробництво, а частина господарств скорочує посіви через війну та брак робочих рук. На цьому тлі експерти говорять про необхідність нових сортів, зміну технологій вирощування та уважніше ставлення до якості насіннєвого матеріалу.

Чому картопля дешевшає навесні, як спека впливає на врожай і чи справді українці почнуть саджати менше «другого хліба», в інтерв’ю «Главкому» розповіла кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук (НААН) Наталія Захарчук.

Наталія Захарчук назвала найпопулярніші сорти картоплі від Інституту

фото з архіву фахівчині

«Картопля – культура помірного клімату, спека для неї критична»

Останніми тижнями в Україні знижується ціна на картоплю. Чим ви пояснюєте цю тенденцію і що взагалі відбувається з ціноутворенням навесні?

Пояснити тенденцію можна одним фактором: закінчується сезон зберігання, південь країни вже почав висаджувати картоплю. При цьому в сховищах ще зберігається значна кількість товару – звідси й зниження ціни.

2025 рік виявився врожайнішим за 2024-й. Також збільшились площі під картоплею, що й призвело до такої ситуації.

Щодо ціноутворення загалом, то усе залежить від пропозиції. 2024 рік був неврожайним, і ми бачили, відповідно, високі ціни на початку і в середині 2025 року. Натомість після врожайного минулого року, починаючи із вересня, ціна на картоплю стабілізувалася.

У 2024-2025 роках Україна імпортувала 123,6 тис. тонн картоплі. Найбільше приїхало з Польщі, країн Прибалтики, Єгипту та Нідерландів. Причиною різкого зростання імпорту став неврожай у 2024 році. Директор Інституту картоплярства Микола Фурдига пояснив, що несприятливі погодні умови фактично змусили державу імпортувати картоплю для забезпечення продовольчих потреб. Чи імпорт картоплі тепер буде звичним явище для нас?

Важливо враховувати специфіку імпорту. З Єгипту ми завозимо молоду (ранню) картоплю. З Нідерландів – як правило, не продовольчу, а насіннєву. А польська картопля призначена переважно для прямого споживання. Це треба розуміти, коли говоримо про структуру імпорту.

Наразі великі підприємства залишають площі під картоплею приблизно на тому ж рівні, що й торік. За офіційними даними Державної служби статистики, посівна площа картоплі у сільськогосподарських підприємствах у 2024 році склала 15,3 тис. га, що на 21% менше порівняно з довоєнним 2021 роком (19,4 тис. га). Реальні площі з урахуванням господарств населення та дрібних виробників значно більші. У 2025 році виробничі площі зросли приблизно на 25%, і завдяки сприятливим погодним умовам врожай також збільшився на чверть. Це дало загальний приріст виробництва близько 50% порівняно з 2024 роком.

Але є інша важлива закономірність: оскільки значна частка площ під картоплею в Україні припадає на домогосподарства, слід врахувати, що після надврожайного 2025 року настало перевиробництво – люди не могли реалізувати вирощене. Тому в 2026 році домогосподарства, за нашими спостереженнями, збираються зменшити площі під картоплею. Точних прогнозів немає, але про можливе скорочення посівів свідчить зменшення реалізації насіннєвого матеріалу та суттєве зростання вартості вирощування одного гектара картоплі. Це закономірний циклічний процес: після неврожайного 2024-го люди розширили посіви, а тепер, після перевиробництва, скорочують.

За якими смаковими характеристиками відрізняється картопля з Єгипту, Польщі та інших країн. Є якісь відмінності? 

Єгипетська картопля – це завжди рання, тому говоримо лише про смак свіжої бульби.

Щодо польських сортів – в Україні їх зареєстровано небагато. Іноземна селекція загалом орієнтована на високу продуктивність і товарні показники: твердіша шкірочка, зручна для машинного збору, післязбиральної доробки, придатність до переробки на різні картоплепродукти.

Наша – українська – селекція пішла іншим шляхом. Оскільки картопля є одним із основних продуктів харчування, ми приділяли особливу увагу смаковим якостям. У Європі до 80 % картоплі споживається в переробленому вигляді – чипси, фрі, заморожені продукти. Тому там у пріоритеті технологічні параметри. Звідси й різниця у смаку: українські сорти краще відповідають смаковим уподобанням вітчизняного споживача.

Як зміна клімату впливає на вирощування картоплі? Кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віра Балабух каже, що потрібно змінювати терміни посадки, або технології вирощування через глобальне потепління. Можете пояснити, що робити фермерам?

Картопля – специфічна культура. Її батьківщина – високогір'я Анд, це культура помірного клімату. Для неї 25 градусів – уже забагато, а нинішні кліматичні умови – просто екстремальні. Відомо, що при температурі понад 29 градусів картопля взагалі припиняє ріст.

Щодо зміни термінів посадки – це рішення двояке. На півдні це, можливо, і має сенс. Але в умовах Полісся та західного Лісостепу ранні строки посадки несуть ризик: картопля може потрапити під травневі заморозки, коли паростки вже досягли 10–15 см. Пошкодження призводить до втрати 30–40% врожаю, оскільки рослина витрачає величезну кількість енергії на відновлення.

Великі підприємства, навпаки, зміщують терміни посадки на пізніші строки – чекають, поки ґрунт прогріється до 8 градусів на глибині 10–12 см. Це обов'язкова умова, інакше є ризик ураження ризоктоніозом, який пошкоджує паростки й призводить до зріджених сходів. До того ж усі великі виробники сьогодні вирощують картоплю зі зрошуванням – без нього професійне картоплярство вже є нонсенсом.

Є й інший шлях – селекційний. Вчені в Україні та світі активно працюють над створенням сортів, стійких до підвищених температур і посухи. Але процес довгий: від початку роботи до створення сорту – 10-12 років. У нашому інституті до десяти таких сортів вже на завершальних етапах і незабаром передаватимуться до державного сортовипробування. Зовні вони не відрізняються від звичайних – різницю можна побачити лише за їх реакцією на несприятливі погодні умови (високі температури повітря, посухи) або в лабораторних умовах. Селекція ведеться класичними методами гібридизації: як батьківські пари залучаються як культурні сорти, так і дикі види, що є донорами потрібних ознак – зокрема водоутримувальної та водовідновлювальної здатності, коефіцієнтами посухостійкості. Селекціонер при створенні сорту одночасно орієнтується приблизно на 50 ознак, адже сорт має поєднувати стійкість до посухи з привабливим товарним виглядом, урожайністю та іншими господарсько-цінними ознаками.

Картопля «Мирослава», виведена Інститутом картоплярства, добре переносить посуху та підходить для вирощування у зонах Лісостепу та Полісся

фото: Інститут картоплярства НААН

«Багато людей вважають насіннєвою просто дрібнішу картоплю. Але це велика помилка»

Які практичні поради дасте українцям, які хочуть садити картоплю для власних потреб? Які сорти картоплі варто вирощувати, зважаючи на зміну клімату в Україні? Про які сорти варто забути?

Головна порада – дотримуватися технологій. Передусім уникати посадки картоплі на одному й тому ж місці щороку. Це називається беззмінна культура, і це велика помилка. В ідеалі картоплю слід повертати на попереднє місце через чотири–п’ять років, але хоча б три роки – обов'язково.

Друге – використовувати справжній насіннєвий матеріал. У нас прийнято відкладати дрібніші бульби й вважати їх «насіннєвими». Але це просто менша фракція, не більше. Насіннєва картопля – це та, що вирощена з дотриманням спеціальних насінницьких заходів.

Третє – своєчасний захист від колорадського жука, фітофторозу та альтернаріозу (плями на нижніх затінених листках картоплі, збудниками якого є гриби роду Alternaria. У різні роки в Україні втрати врожаю картоплі внаслідок ураження цими грибами коливаються у межах 30‒60% – «Главком»). Останній останніми роками стає дедалі шкідливішим через зміну клімату.

Щодо сортів, то тут однозначної відповіді немає, бо все залежить від смакових уподобань. Хтось любить білу м'якоть, хтось жовту чи кольорову. Серед надранніх сортів нашого інституту дуже популярні «Тирас» і «Слаута». Для споживання в осінньо-зимовий період рекомендую «Роставицю», «Мирославу», «Фотинію», «Княгиню». Остання минулого року посіла перше місце за врожайністю на Всеукраїнському дні картоплі – це дуже урожайний і стабільний навіть в умовах посухи універсальний сорт, підходить і для смаження, і для варіння, і для запікання. Особисто мені також дуже подобається сорт «Медея» – ніжна консистенція, біла шкірочка, привабливий зовнішній вигляд.

Картопля «Медея» відрізняється високою врожайністю та стійкістю до хвороб

фото: Інститут картоплярства НААН

Чим відрізняється вирощування картоплі в різних регіонах України?

Передусім – типи ґрунтів. Є чорноземи, є легші ґрунти – це одразу визначає різницю в агротехніці. Різняться терміни садіння. Є сорти, непридатні для степової зони, і навпаки – сорти, адаптовані для вирощування двох урожаїв на рік на півдні.

Також суттєво відрізняються потреби в зрошенні, температурний режим, агрохімічний склад ґрунту – все це визначає систему удобрення й догляду.

Цього року читачі «Главкома» помітили, що якість української картоплі в мережах супермаркетів та на ринках суттєво погіршилася. Чим це пояснити?

Ми такої статистики не ведемо. Загалом можна пояснити погіршення якості недотриманням технологій вирощування та підготовки до зберігання, що призводить до закладання партій з наявними хворими бульбами, які в подальшому є джерелом поширення інфекції та перезараження здорових бульб. Але якщо говорити про цей період (початок квітня), то пояснення, найімовірніше, в умовах зберігання. Для картоплі необхідний кліматичний контроль: температура не повинна підніматися вище 4 градусів. З огляду на воєнний час, підтримувати такі умови значно складніше. Але давати однозначну відповідь без конкретного аналізу я б не стала.

Після початку повномасштабної війни скоротилося виробництво картоплі в домогосподарствах. Українці перестали вирощувати картоплю через війну, чи змінився підхід: мовляв, простіше купити недорогий овоч?

Підхід не змінився – змінилися обставини. По-перше, частина територій окупована, що безпосередньо вплинуло на площі. Надрання картопля вітчизняного виробництва, що вирощується переважно на півдні, фактично зникла з ринку (За даними дослідження KSE Agrocenter, після початку повномасштабного вторгнення через окупацію південних регіонів посівні площі картоплі у сільськогосподарських підприємствах скоротилися на 21%, а обсяг виробництва – на 11%, попри зростання урожайності). Через бойові дії та несприятливі погодні умови сільськогосподарські підприємства південних областей практично не зібрали молодої картоплі у 2024 році, і попит задовольнявся за рахунок імпорту з Єгипту та інших країн.

По-друге, значна кількість жінок із дітьми виїхала за кордон, а чоловіки просто не вирощують таку кількість картоплі – вона їм у тих обсягах не потрібна.

Що стосується «краще купити» – так ніколи не робило село. Це завжди була міська звичка. У сільській місцевості скорочення пояснюється виключно демографічними причинами та відсутністю робочих рук.

Є ще один аспект: картопля – продукт, який потребує часу на приготування. Це не чипси, які одразу готові до вживання. Сучасний ритм життя теж грає свою роль.

«Вірусні хвороби можуть зменшити врожай картоплі на 50–70%»

Улітку 2025 року ентомологи зафіксували, що в Україні зменшилася кількість колорадського жука. Чи варто і цього року чекати на зменшення популяції цих комах на українських полях?

Враховуючи сувору зиму 2025-2026 років – так. Жуки зимують у ґрунті, а ґрунт добре промерз. Відтак слід очікувати, що популяція колорадського жука цього року буде меншою, ніж зазвичай.

За даними галузевих експертів, близько 70% насіннєвої картоплі в Україні є несертифікованою. Наскільки це серйозна проблема?

Це надзвичайно велика проблема для розвитку галузі. Наше населення, зазвичай, використовує в якості садивного матеріалу бульби оцінені лише за розміром, тобто дрібну картоплю. А це є помилкою.

Слід зауважити: картопля розмножується вегетативно, тобто неботанічним насінням, а бульбами і в процесі тривалого репродукування (використання без заміни садивного матеріалу) відбувається розмноження та накопичення вірусних, бактеріальних та грибних фітопатогенів, які можуть ніяк не проявлятися зовні на початковому етапі. Найнебезпечніші – вірусні, бо їх не видно неозброєним оком. Симптоми фітофторозу чи альтернаріозу можна побачити на листках під час вегетації та застосувати відповідні препарати для попередження подальшого розвитку хвороб. Віруси – ні. Лише фахівець може помітити непрямі ознаки: деформація листкової пластини, некроз, мозаїчність, хлороз. Визначити присутність вірусу в рослині можливо лише за використання лабораторних аналізів – імуноферментного або ПЛР.

При цьому вірусні хвороби здатні зменшити врожай на 50–70 %. Це явище в картоплярстві має спеціальну назву – «виродження картоплі». Використання такого насіннєвого матеріалу призводить до швидкого перезараження та втрати продуктивності справжньої якісної насіннєвої картоплі.

Кароліна Терещенко, «Главком»