Хвилина мовчання: згадаймо захисницю Тетяну Фесенко, яка свідомо пішла в пекло

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тетяну Фесенко.

Декілька днів тому на передовій загинула військовослужбовиця з позивним Мурка – Тетяна Фесенко, яка захищала нашу державу пліч-о-пліч зі своїм чоловіком Володимиром, із яким поспілкувався «Главком».

Захисниці було 30 років. Своє дитинство Тетяна провела у Гостомелі (Київська обл.). Згодом здобула освіту аграрного спрямування. Жінка працювала у сфері виготовлення меблів – це була її улюблена справа, яка припала по душі.

У 2014 році Тетяна познайомилася з майбутнім чоловіком, проте незабаром Володимир пішов на фронт добровольцем. Після повернення з АТО пара одружилася й у них народилася донька. Жили вони у Мостищах на Київщині, а три роки тому переїхали у столицю.

Подружжя любило мандрувати Україною разом із дитиною: щороку сім'я відпочивала на морі. Чоловік Тетяни згадує, що любили також їздити разом риболовити.

«Вона завжди казала, що піде на фронт, якщо почнеться повномасштабна війна, так і відбулося», – розповів Володимир.

24 лютого Тетяна та її чоловік відправили свою дитину з рідною їм людиною за кордон і дали їй нотаріальну довіреність на випадок того, якщо обидвоє загинуть, щоб вона могла законно удочерити їх дочку і дати дитині нормальне майбутнє. Подружжя свідомо йшло в пекло, розуміючи, що може звідти не повернутись.

«Таня була дуже вперта та горда: вона ніколи не відступала від цілі. На війні також була завжди поруч зі мною та всіх підтримувала – радість всього нашого підрозділу. Завжди йшла зі мною разом попереду, так як знала всю тактику», – зауважив Володимир.

Жінка працювала з кулеметом, автоматом та снайперською гвинтівкою. До  того ж дуже добре знала саперну справа: брала участь у розмінуванні доріг та приміщень, а також допомагала на зачистках райцентрів та селищ.

Подружжя разом визволяло Харківщину, а останньою задачею став Бахмутський напрямок, де Тетяна й загинула під час штурму та ворожого артобстрілу. У жінку, яка перебувала в окопі, потрапив снаряд. У цей час її чоловік отримав контузію, проте доповз до коханої й 2,5 км ніс її разом із кумами до пункту евакуації.

«Я втратив свою красуню, найкращу у світі дружину та матір нашої доньки. Вона стала ангелом, який буде дивитися на мене та нашу доньку, та завжди буде поруч у наших сердечках. Я обов'язково зустрінусь з тобою, моя кохана Мурочка», – сказав Володимир.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять всіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.