Мобілізація – це не покарання. Військовий адвокат пропонує владі змінити методи

Військовий адвокат Дар’я Соларьова пропонує власну стратегію для поступового вирішення тих проблем, які стосуються мобілізації. Про це вона розповіла у матеріалі «Главкома».

На думку Соларьової, наразі важливо працювати з тим, щоб військовозобовʼязані не асоціювали військову службу з покаранням. «Не треба туди пхати всіх алкоголіків, наркоманів тощо. Служба в ЗСУ – не покарання, там найкращі чоловіки та жінки, які віддають своє здоровʼя та життя за наш спокій», – сказала правозахисниця.

За словами юристки, не менш важливим є припинення силової мобілізації. Якщо особа дійсно ухиляється від мобілізації, то варто застосовувати правові заходи впливу, а не фізичну силу, підказує Соларьова. На її думку, багато чоловіків бояться не військової служби, а те, що у ТЦК та СП їх будуть принижувати, застосовувати фізичну силу.

Також необхідним є надання належної допомоги військовослужбовцям та звільненим з військової служби. Тобто, щоб люди розуміли, що вони матимуть належне грошове забезпечення, а у разі отримання поранення їм нададуть медичну допомогу та необхідне лікування, реабілітацію, відповідне грошове забезпечення.

«А коли захисник/захисниця опинятися у полоні – його/її будуть шукати, відбудеться обмін, а їхня родина буде забезпечена не лише фінансово, а й матиме інформацію щодо місцезнаходження. Якщо ж загине, то має бути достойне поховання, забезпечення родини», – пояснює юристка.

І ще одним питанням, яке варто врегулювати, є питання бронювання військовозобов’язаних.

«Наразі в суспільстві панує думка, що війна тільки для бідних. Запропоновані зміни щодо «вартості» бронювання, які мають сплатити роботодавці за бронь працівників підтверджує цю тезу, на жаль. Чоловіки ж, які працюють на заводах, підприємствах з великими зусиллями отримують «бронь», а то й не отримують. Водночас до більш забезпечених верств населення повістки не доходять», – наголосила військова адвокатка.

Дар’я Соларьова пропонує на прикладі народних депутатів, які мають гарантовану «бронь», розглянути такий варіант: якщо народний депутат не відвідує більше ніж 25% засідань, – позбавляти його права на «бронь».

Нагадаємо, протягом 2023 року вироки за ухилення від мобілізації отримали 1257 українців: обвинувачені одержали як умовні, так і реальні терміни позбавлення волі. Це у п'ять разів більше, аніж у 2022 році.

За час вторгнення апеляційні суди скасували майже 30 вироків і відправили ухилянтів до колоній.

Стало відомо, що догляд за немічним родичем залишиться приводом для відстрочки, але не у форматі «зять опікується за тещою/тестем».