Вісім років життя присвятив захисту України. Згадаймо Юрія Чергінця
Майже місяць захисник був у комі, але так і не зміг побороти наслідки важкого поранення
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Чергінця.
41-річний старший солдат Юрій Чергінець, псевдо Укроп, помер у шпиталі 7 вересня 2023 року від отриманих на Харківщині поранень. 12 липня, виконуючи бойове завдання в районі селища Дворічна, потрапив під ворожий мінометний обстріл, внаслідок чого отримав вогнепальне осколкове поранення голови. Майже місяць перебував у комі, але так і не зміг побороти наслідки важкої травми. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам'яті «Меморіал».
Юрій народився в селі Хрестівка Херсонської області. Навчався в Хрестівській загальноосвітній школі I-III ступенів, потім закінчив професійне училище. У мирному житті працював будівельником та охоронником, їздив на заробітки за кордон. З дитинства захоплювався автомобілями, мотоциклами й технікою. У вільний час любив рибалити, дивитися фільми та грати у комп’ютерну гру World of Tanks.
У 2015 році чоловік підписав контракт із ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС. Під час повномасштабної війни боронив Україну у складі 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа. Був навідником кулеметного взводу. За роки служби воював майже у всіх гарячих точках, пройшов запеклі бої за Мар’янку, Щастя, Кримське, Новотошківку, Попасну, Талаківку, Соледар, Вугледар, Сєвєродонецьк, Куп’янськ. Неодноразово був відзначений нагородами та грамотами.
«Вісім років свого життя Юрій присвятив військовій справі, віддав свою душу й тіло заради нашої свободи. Він вважав, що це обов’язок кожного чоловіка – захищати нашу землю, наші домівки, наші життя заради світлого майбутнього наших дітей. Він був світлою і доброю людиною, чудовим чоловіком і люблячим батьком, був підтримкою для рідних, близьких і побратимів. Завжди жартував, ніколи не скаржився на обставини, в яких перебував. В його очах завжди палали вогонь і жага до життя, віра в нашу перемогу. Це дуже важка втрата для всіх нас, нестерпний біль і болюча рана, яка не загоїться ніколи. Втративши його, ми втратили частину себе. Наше життя більше не буде таким, як раніше. Ця жертва не має бути марною і кожен українець повинен усвідомлювати, якою ціною нам дається наша свобода. Люди повинні знати Героїв, які навіки залишилися в строю…», – розповіла дружина загиблого Анна.
Похований воїн на Алеї Слави Лісового кладовища в місті Києві.
В Юрія залишилися мама, сестра, дружина, двоє дітей, друзі та побратими.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0