Проєкт «Розплата». Як журналісти та юристи збирають докази проти Путіна

Міжнародний проєкт «Розплата» збирає докази для суду над російськими пропагандистами. Про це розповів один з його засновників, британський науковець та письменник Пітер Померанцев.

«У нас є люди з українських університетів, які переглядатимуть десятки тисяч годин російського телебачення, а потім зіставлятимуть їхні свідчення зі свідченнями свідків на місцях, які ми зібрали», – каже вчений. 

Зокрема, проєкт «Розплата» був започаткований в перші дні повномасштабної війни та застосовує досить незвичний підхід: журналісти та юристи працюють разом для того, щоб журналістські матеріали можна було використовувати як юридичні докази в майбутніх судах над воєнними злочинцями. 

Проте, за словами Померанцева, покарати в судах російських пропагандистів – завдання непросте. Для цього потрібно поєднати інформацію з великої кількості джерел, створивши єдину картину злочину. 

«Ми вважаємо, що зараз настав революційний момент, – говорить дослідник. – Історично складалося так, що пропагандисти фактично виходять сухими з води. Наприклад, у Нюрнберзі  Юліус  Штрайхер, редактор журналу «Штурмовик», що був найбільш антисемітським журналом в нацистській Німеччині, був визнаний винним і повішений, але ж він був гауляйтером Нюрнберга, нацистським функціонером, він був у бункері Гітлера, тож можна стверджувати, що він знав, що пропаганда пов’язана зі звірствами. А ось керівник Рейхсрадіо, тобто німецька версія Маргарити Симоньян, або Кисельова – Ганс Фріче, визнаний невинним. Його аргументи були такими: «я не знав, я лише промовляв слова, я говорив жахливі речі, але я не знав, що це пов'язано зі злочином». Ми маємо показати, що люди, які задіяні сьогодні в російській системі, знають, що за їхніми словами стоять злочинні дії, що вони інтегровані в систему прийняття рішень, що вони є свідомими пособниками злочинів. Адже Симоньян не даремно часто повторює: «я просто говорю, я не знаю, я не урядовець, я просто журналіст». Таким чином вона намагається  прикрити себе юридично», – каже вчений.

Зазначимо, у проєкті «Розплата» працюють не лише українські співробітники, а й міжнародні юристи. Зокрема, Померанцев співпрацює з Global Rights Compliance, некомерційною організацією, яка спеціалізується на міжнародному гуманітарному, кримінальному праві та правах людини. 

До проєкту також входять двоє сирійців – адвокат Ібрагім Олабі та аналітик архіву правових даних Раджі Абдул Салам, які мають досвід у галузі міжнародного права та воєнних злочинів.

Як кажуть керівники проєкту, для того, щоб притягнути росіян до відповідальності потрібні інформатори та докази комунікації між Кремлем, військовими і ЗМІ.

«Нам знадобиться історична експертиза, яка покаже – ось як працює система. Це не просто темники, це набагато більше. Глибока інтеграція військової безпеки, ЗМІ і ось наслідки на місцях. Потрібні різні види експертизи, тому що треба показати взаємозв’язок: контент-аналіз, попередній аналіз, OSINT-аналіз, переконування викривачів – цілий спектр діяльності, який вимагає дуже різних знань. Тому нам потрібні різні типи груп, які будуть працювати у взаємодії», – пояснюють керівники проєкту.

Зокрема, команди журналістів, яких в залежності від проєкту від 12 до 30 людей, вже публікують матеріали про воєнні злочини. Іноді вони витрачають близько 6-8 місяців, щоб зробити одну історію про російські злочини щодо України.

Раніше «Главком» писав, що проєкт «Розплата» був створений у 2022 році, через два дні після російського вторгнення в Україну. Його керівниками стали Пітер Померанцев, британський письменник, режисер-документаліст і фахівець з російської пропаганди та Ді Джованні, яка упродовж 30 років займається репортажами про права людини у конфліктах на Балканах, в Африці та на Близькому Сході.

Нагадаємо, контрнаступ ЗСУ проти російських військ набирає обертів. Україна розпочала великий наступ на південному фронті.

До слова, у Збройних сил України є низка «доступних варіантів», оскільки Київ виділяє більше коштів для свого контрнаступу, що триває, проти російських військ.