Соратник Зеленського пояснив народу, що означає «воєнна економіка»

У суспільстві давно обговорюють питання того, чому економіку України досі не поставили на «воєнні рейки». Та якщо це станеться, тоді підприємства не зможуть обирати, що саме їм виробляти, а в у людей не буде права вибору, в якій галузі їм працювати та на якому підприємстві. Ба більше, тоді робочий день збільшиться з 8 до 14 годин, а до роботи будуть залучені навіть діти. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповів голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

За його словами, співмірний приклад «воєнної економіки» є в історії Великої Британії, яка так само була заблокована, яку так само бомбили та яку частково намагалися окупувати, але її економіка справилася з Другою світовою війною.

«Це релевантно до нас, тому що всі інші економіки європейських держав або працювали під нацистами, або не приймали рішення самостійно. Тобто з економік, досвід яких нас може цікавити, – США і Великобританія. Причому досвід Великобританії був дуже жорстким, і це якраз про дискусію в нашому суспільстві з приводу того, чому у нас досі немає військової економіки і воєнних рейок. Мені здається, люди, коли ставлять питання таким чином, не зовсім усвідомлюють, що це означає», – каже Наталуха. 

І тут, зазначає політик, постає питання – чи ми як суспільство до цього готові?

«До того ж нас дуже сильно відрізняє від тієї самої воєнної Британії той факт, що тоді у всього континенту було відчуття тотальної війни. У тебе просто не було іншої опції, окрім як працювати на перемогу над Третім рейхом і думати тільки про це щодня. А на сьогодні над цією метою працюємо напевно тільки ми, бо у всіх інших є свої внутрішні питання та пріоритети.

От у нас було спільне засідання комітету з одним з комітетів Європарламенту – і там називали пріоритетом розвиток штучного інтелекту і закликали працювати в цьому напрямку. Я розумію, що для нас штучний інтелект важливий в контексті використання дронів, але, напевно, ми не можемо казати, що він зараз є в пріоритеті.  Ми тут не можемо розв'язати питання справедливості чи несправедливості броні, а у світі обговорюють скорочення обсягу викидів парникових газів до 2050 року. Та ми б хотіли взагалі дізнатися, в якій формі у 2050-му існуватиме Росія… Тобто оце відчуття тотальності війни відсутнє на континенті взагалі й тому нам насправді настільки важко», – резюмував Наталуха.

Нагадаємо, Світовий банк хоче виділити $500 млн на підтримку українського бізнесу. Зокрема, йдеться про збільшення експортного потенціалу України, можливості залучення фінансування Світового банку до реалізації програми пільгового кредитування «єОселя», а також розширення можливостей Експортно-кредитного агентства щодо страхування воєнних ризиків, в тому числі й для підприємств малого та середнього бізнесу.

Раніше повідомлялось, що український бізнес готовий платити за бронювання співробітників, від яких залежить їхня економічна модель. Але нема механізму.