Що робити зі старою історичною забудовою Києва? Відповідь архітектора

Історичні будівлі – це частина нашої культурної спадщини, і навіть якщо сьогодні ми вважаємо якісь рішення правильними, через 10-20 років наступне покоління може звинувачувати нас у руйнуванні справжньої архітектурної чи історичної цінності. Усе, що старше 100 років (а в деяких районах Києва навіть старше 60 років), має бути під мораторієм на знесення та пройти ретельний відбір чи дослідження, однак це не означає, що абсолютно всі будівлі потрібно зберігати. Таку думку у своєму інтерв'ю для Liga.net висловив один із найвідоміших публічних архітекторів у Києві Микола Віхарєв. 

На думку архітектора, лише 1-2% об’єктів не становлять жодної архітектурної чи історичної цінності.

«Наприклад, на Подолі є старі промислові залишки чи споруди, які навіть не побудовані з жовтої цегли, а радше є хаотичним нагромадженням матеріалів радянських часів. Є об’єкти, які навіть важко назвати будівлями. Наприклад, конструкції на кшталт «собачих будок» висотою в один метр, зведені без будь-яких архітектурних принципів, без історичної складової. Такі елементи не мають культурної чи історичної цінності, їх знесення може бути виправданим, якщо це дозволяє відновити або осучаснити забудову», – пояснив  він.

Проте, додає Віхарєв, важливо діяти обережно та з повагою до архітектурної спадщини, оскільки необдумані рішення «можуть призвести до втрати унікальних об’єктів».

За словами фахівця, наразі підхід забудовників до реставрації поступово змінюється. Раніше, до війни, приблизно в 30% випадків купували історичні будівлі з наміром їх знести. Сьогодні цей підхід практично зник.

«Якщо хтось і пропонує такі ідеї, то це, як правило, люди, які не розуміють контексту Києва, – часто приїжджі, які не усвідомлюють, як активісти та суспільство реагують на подібні спроби. Більшість забудовників, які колись намагалися зносити історичні будівлі, обпеклися на цьому і тепер обирають реставрацію», – зазначив архітектор.

Віхарєв навів приклад із забудовою на вулиці Цимлянській, 3, який від самого початку намагалися знести, але під тиском громадськості, активістів та влади вирішили відмовитися від цієї ідеї. Зрештою було взято зобов’язання відновити фасадну частину будівлі та її історичний об'єм, зберігши історичну цінність як архітектурного елемента ансамблю вулиці.

Нагадаємо, суд підтвердив правомірність надання прибутковому будинку Марії Станіславської, відомого серед киян як «Будинок з комахами», статусу культурної спадщини. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Пам’ятка була збудована ще у 1893 році та завдяки оригінальному ліпному декору стелі сходової клітини отримала назву – «Будинок з комахами».

До слова, петиція киян з проханням захистити «Дворик з воронами» на вулиці Рейтарській, 9 від забудови вже набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.  Авторка петиції вимагає скасувати рішення міської ради, яке передало цю ділянку під забудову компанії ТОВ «Центр Регіонального Розвитку». У петиції також пропонується змінити цільове призначення цієї локації на «для забезпечення охорони об'єктів культурної спадщини» та визначити категорію землі як «землі історико-культурного призначення», аби зберегти її як важливу частину культурної спадщини міста.