Кінець спорту. Як Міжнародний олімпійський комітет сприяє агресії Путіна

У міжнародному спорті розгорається чергова криза. Нещодавно Міжнародний олімпійський комітет рекомендував національним спортивним федераціям повертати росіян та білорусів до міжнародних змагань.

Намір МОК відкрити шлях країнам-агресорам до Олімпіади-2024 стає все більш очевидним попри заяви, що таке рішення ще не ухвалено. Позицію Міжнародного олімпійського комітету її очільник Томас Бах пояснює тим, що «Олімпійські ігри повинні триматись подалі від політики інакше вони ризикують втратити свою силу». Окрім цього «…олімпійські спортсмени не повинні ставати інструментом в руках міжнародної політики».

Коментуючи заклики Києва та західних урядів повністю усунути представників Росії та Білорусі від міжнародних стартів, керівник МОК Томас Бах пригрозив «кінцем світового спорту»

Фото: independent.co.uk

Рішення МОК вже викликало шквал критики з боку країн Заходу, зокрема, як емоційно висловився один з німецьких урядовців «це є ляпасом для українських спортсменів».

Польща у відповідь заявила, що збирається створювати коаліцію держав задля зміни цього ганебного рішення МОК. Ще раніше група з 35 країн вже виступила проти допуску російських та білоруських спортсменів до міжнародних змагань.

А низка країн (Німеччина, Фінляндія, Франція, Данія) скасували етапи Кубка світу та інші турніри з фехтування «оскільки жителі (зокрема Данії) не хочуть бачити в країні представників країн-агресорів».

Україна устами очільника свого МЗС Дмитра Кулеби жорстко розкритикувала  такі дії та рішення чиновників МОК справедливо зауваживши, що «для Путіна спорт є лише черговим інструментом… світу без правил, де Росія має завжди перемагати завдяки чи то допінгу чи то корупції».

Особисто я ніколи не займався професійним спортом. Але маю сорокарічний досвід альпіністських сходжень  серед яких і  надскладні стінні першопроходи (вершина Ак-Су на Паміро-Алаї). Тому з огляду на альпіністську етику  та багатолітню парламентську діяльність в Україні – державі, що потерпає не лише від російської агресії, але й від ганебних рішень деяких міжнародних організацій, хочу звернути увагу пана Баха на такі очевидні факти.

Перше. У своїй діяльності Міжнародний олімпійський комітет керується Олімпійською хартією де заявлено, що метою олімпійського руху є «…сприяння створенню мирного суспільства, що піклується про збереження людської гідності».  Також є положення про «несумісну з належністю до олімпійського руху  будь-яку форму дискримінації стосовно країни або особи за расовими, релігійними, політичними та іншими ознаками».

Хочу також звернути увагу пана Баха на рішення ООН, які чітко дають правові визначення діям Росії в Україні. Це особливо важливо у контексті майбутніх рішень МОК щодо участі в Олімпіаді-2024.

2 березня 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яку підтримала 141 країна і лише п’ять висловилися проти, що є безпрецедентним голосуванням для  ООН. Резолюція засуджує вторгнення РФ в Україну і вимагає від країни-агресора не лише припинити напад, але й вивести свої війська з усієї території України включно з Кримом та Донбасом.

У цьому документі також даються чіткі юридичні визначення щодо дій РФ, які зобов’язана враховувати і МОК у своїй діяльності.  Адже метою ООН, як і МОК,  також є  підтримка та зміцнення миру. Зокрема резолюція чітко нагадує РФ, що стаття 2 Статуту ООН зобов’язує всі держави «…утримуватися від погрози силою або застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави».

Окрім цього в ухваленому документі Росії нагадують, що агресією є «використання збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави».

У 1936 році Олімпійські ігри проводились у гітлерівській Німеччині

Друге. У своїй діяльності МОК не вперше ухвалює ганебні рішення.

ХІ Олімпійські ігри 1936 року проводились у гітлерівській Німеччині.  Вони відбулися всупереч протестам багатьох країн щодо неприпустимості проведення  міжнародних змагань в країні, що загрожує світу агресією.  У червні 1936 року в Парижі відбулася Міжнародна конференція щодо захисту олімпійських ідей, яка ухвалила резолюцію про «несумісність олімпійських принципів і факту проведення Ігор в тоталітарній расистській державі». Але тоді МОК також не почув цих закликів.  І лише після розгрому фашизму та завершення Другої світової війни МОК публічно вибачився за свою ганебну діяльність.

Але історія  знову повторилась у 2014 році на Зимовій Олімпіаді в Росії,  тоталітарній країні диктатора Путіна, який в цей же час розпочав збройну агресію проти України, окупувавши Крим.

Путін регулярно використовує спортивні заходи у своїх міжнародних воєнних злочинах

Фото: DPA

Відомий факт – доставка підрозділів сил спеціальних операцій десантних військ РФ до Криму для його захоплення  здійснювалась під виглядом ротації для забезпечення  безпеки російської олімпіади.

Держава-терорист  на цих Іграх також відзначилась тотальним застосуванням  допінгу.  І як встановила антидопінгова комісія МОК, програму допінгування російських спортсменів уперше здійснювали на державному рівні.  Але як і з анексією Криму, яку російська пропаганда трактує «волеизъявлением крымчан», так вийшло і  з допінговим скандалом, який російський міністр спорту назвав «неприемлемыми манипуляциями в антидопинговой системе» і Росія своїх злодіянь не визнала.

Глава МОК Томас Бах мав би провести засідання організації в українській Бучі, а не у штаб-квартирі в Лозанні

Фото: IOC

А що ж МОК? Він і 1936-му  не помітив агресивних намірів Гітлера, і 2014 року не побачив агресії Путіна і навіть не вибачився  за звірства РФ в Україні. А щодо допінгового скандалу, то попри справедливе рішення  відсторонити Росію від міжнародних змагань (грудень-2019) на чотири роки вже через рік цей термін скоротили до двох років. Російські корупційні схеми в МОК ставали все дієвішими.

Отже, факти щодо принципів, якими має керуватися МОК у своїй діяльності свідчать, що олімпійський рух замість сприяння створенню мирного суспільства все більше втягується в брудну політику диктаторських режимів, що руйнують мир.  І тому всі запевнення президента Баха щодо підтримки автономії спорту та його аполітичності суперечать реальним діям МОКу.

Нещодавно очільник МОК  повідомив, що «рішення про участь спортсменів з Росії та Білорусії  буде безумовно ухвалено після того, як до Олімпійських ігор залишиться рік». Наступна Олімпіада має відбутися в Парижі з 26 липня по 11 серпня 2024 року.

Отже, для об’єктивного ухвалення цього рішення і зняття  підозр щодо заангажованості МОК у політичні ігрища країни-агресора пропоную пану Баху провести це засідання  в українській Бучі, а не у штаб-квартирі в Лозанні.  Не маю сумнівів, що у цьому місці члени МОК будуть керуватися Хартією і сприяти творенню «мирного суспільства», а не приховувати своїми рішеннями злодіяння російського агресора.

Юрій Костенко