AI-компанії наростили борги на тлі гонки штучного інтелекту

Американські технологічні гіганти з початку 2026 року розмістили облігацій майже на $220 млрд для фінансування інфраструктури штучного інтелекту – це у 18 разів більше, ніж торік за аналогічний період. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.

Чому техгіганти йдуть у борги

До нещодавнього часу такі компанії, як Amazon і материнська структура Google Alphabet, вважалися найпривабливішими позичальниками на ринку – завдяки потужним грошовим потокам, сильним балансам і порівняно невеликому борговому навантаженню. Однак колосальні витрати на дата-центри, обчислювальні потужності та іншу інфраструктуру для штучного інтелекту змушують їх дедалі активніше залучати гроші на борговому ринку.

За даними BNP Paribas, станом на 10 серпня обсяг боргових розміщень найбільших AI-компаній сягнув $220 млрд – це приблизно на $207 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли показник становив лише $12,5 млрд. Ще у травні аналітики банку оцінювали загальні витрати найбільших AI-компаній у 2026 році в $725 млрд – майже вдвічі більше за рівень, який прогнозувався в середині 2025-го. Про масштаби подібних інвестицій «Главком» писав ще навесні: компанія Meta, зокрема, планує вкласти у дата-центри близько $600 млрд до 2028 року.

Інвестори вперше опираються

Вперше за останні роки великі покупці облігацій почали помітно чинити опір цьому потоку нових боргових паперів. Вони не сумніваються у кредитоспроможності Amazon, Alphabet та інших техгігантів, однак вимагають вищої дохідності за готовність купувати нові випуски.

«Це не безлімітний чек», – так ситуацію на ринку описав керівник напряму облігацій DWS у Північній та Південній Америці Джордж Катрамбоне.

Показник відображає це зростання: кредитний спред технологічних компаній – тобто додаткова дохідність, яку інвестори вимагають за їхні облігації порівняно з казначейськими паперами США, – зараз становить близько 89 базисних пунктів. Це на дев'ять пунктів більше, ніж у середньому по американських корпоративних облігаціях інвестиційного рівня. Історично технологічні компанії, навпаки, залучали гроші дешевше за ринок завдяки сильним балансам і невеликій потребі в позикових коштах.

Показовий приклад – нещодавнє розміщення Amazon довгострокових облігацій на $25 млрд, продано з дохідністю приблизно на 120 базисних пунктів вище американських гособлігацій. За оцінками учасників ринку, ще рік тому така премія була б удвічі меншою. Успішним було й серпневе розміщення облігацій Alphabet, однак компанії довелося запропонувати інвесторам додаткову премію в 10–15 базисних пунктів порівняно з уже наявними паперами. Ринок уже реагує на подібне навантаження курсами акцій: «Главком» повідомляв, що після розміщення облігацій на $25 млрд акції SpaceX за три дні впали на 23%, а капіталізація компанії скоротилася більш ніж на $600 млрд.

Фізичні межі попиту

Одна з причин обережності інвесторів – не стільки недовіра до самих компаній, скільки фізичні обмеження великих інституційних гравців. Пенсійні фонди та страхові компанії часто не можуть вкладати понад 2–3% своїх активів у папери одного емітента. Якщо ті самі кілька технологічних гігантів регулярно виходять на ринок із десятками мільярдів доларів нового боргу, фонди поступово наближаються до таких лімітів.

Масові запозичення бігтеху впливають і на ширший борговий ринок: технологічні компанії конкурують за гроші інвесторів з урядом США, який сам розміщує величезні обсяги облігацій, що посилює тиск на дохідність американських гособлігацій. Водночас аналітики застерігають: зводити нинішнє зростання дохідності казначейських паперів лише до буму штучного інтелекту не можна – значно вагомішими факторами залишаються інфляція, бюджетний дефіцит і очікування щодо політики Федеральної резервної системи.

Попри перші ознаки втоми інвесторів, учасники ринку поки не вважають ситуацію небезпечною: найбільші технологічні компанії зберігають високі кредитні рейтинги та генерують значні грошові потоки. Утім, ринок уперше починає встановлювати для гонки штучного інтелекту відчутну ціну – чим довше бігтех фінансуватиме рекордні витрати новим боргом, тим дорожче йому, ймовірно, доведеться позичати.

Нагадаємо, штучний інтелект вже сьогодні забирає понад 30% усієї електроенергії, яку споживають дата-центри світу, і ця частка продовжує стрімко зростати – енергетичні апетити AI-серверів у 2026 році підскочили майже на третину.