Енергетичні апетити ШІ у 2026 році підскочили майже на третину
Сервери штучного інтелекту вже цьогоріч поглинуть 31% електрики всіх датацентрів світу
Стрімке масштабування та впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) спровокувало колосальне навантаження на світову енергетичну систему. Енергетичні апетити інноваційного сектору зростають із такою швидкістю, що вже найближчим часом дефіцит генерувальних потужностей може стати головним чинником стримування прогресу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Gartner.
Свіжий прогноз аналітичної компанії Gartner, оприлюднений у червні 2026 року, вказує на неминучу енергетичну кризу в ІТ-сфері. За підрахунками фахівців, цьогоріч світове споживання електроенергії центрами обробки даних (ЦОД) підскочить на 26,4% і сягне неймовірних 565 ТВт·год проти 447 ТВт·год минулого року.
Аналітики зазначають, що причиною такого різкого зльоту є сервери, оптимізовані для складних обчислень та навчання великих мовних моделей штучного інтелекту. Доки енергоспоживання звичайних серверів роками фактично топчеться на місці, ШІ-сегмент летить угору з божевільною динамікою у майже 84% на рік.
Вже у 2026 році спеціалізовані сервери заберуть на себе третину (31%) усієї виробленої для датацентрів енергії. Ба більше, аналітики прогнозують, що у 2027 році апетити ШІ впевнено перевищать показники традиційних серверних систем.
Згідно з даними Gartner за червень 2026 року, структура світового споживання електрики у ЦОД демонструє такі показники та тенденції:
- Сервери для штучного інтелекту: демонструють найбільш агресивну динаміку. У 2025 році вони споживали 95 ТВт·год (зростання на 83,6%), цьогоріч показник злетів до 175 ТВт·год (зростання на 84,2%), а у 2027 році очікується стрибок до 258 ТВт·год.
- Охолодження та інфраструктура: супутні системи також вимагають дедалі більше ресурсів через високе тепловиділення ШІ-чипів. Споживання у цьому сегменті зросло з 159 ТВт·год у 2025 році до 195 ТВт·год у 2026 році (річний приріст склав 22,6%), а наступного року сягне 243 ТВт·год.
- Традиційні сервери: залишаються найбільш стабільним та енергоефективним сегментом. Показники змінюються мінімально: 193 ТВт·год у 2025 році, 195 ТВт·год у 2026 році (динаміка всього 1,2%) та прогнозні 200 ТВт·год у 2027 році.
Загалом загальне споживання всієї індустрії ЦОД стрімко рухається вгору: від 447 ТВт·год минулого року до 565 ТВт·год у 2026 році, з подальшим виходом на 702 ТВт·год уже за рік.
Аналітики попереджають: якщо поточні темпи впровадження технологій збережуться, то до 2030 року сумарне споживання електроенергії датацентрами перевалить за позначку у 1200 ТВт·год.
Така ситуація створить критичне, а подекуди й аварійне навантаження на національні енергомережі багатьох країн. Через це уряди будуть змушені запроваджувати жорсткі ліміти, і саме обмеження доступної електричної потужності (а не дефіцит чипів чи фінансів) стане головним гальмом для будівництва нових технологічних об’єктів у світі.
Подальше існування та розширення ІТ-гігантів вимагатиме від компаній кардинальної зміни підходів до проектування інфраструктури. Просто купувати нові потужні відеокарти більше не вдасться.
«Керівники інфраструктурних підрозділів мають ставити у пріоритет енергоефективність та доступ до надійних мереж. Необхідно інвестувати у надпродуктивні системи охолодження та периферійні обчислення (edge computing), щоб пом’якшити кризу», – зазначає Лінлань Ван, директорка з досліджень компанії Gartner.
Аби втриматися на плаву та не спровокувати блекаути, вищому керівництву техносфери доведеться розгортати власні відновлювані джерела енергії (зелену генерацію), будувати гігантські промислові акумуляторні станції для згладжування піків споживання та масово переходити на передові рідкі й хімічні системи охолодження серверних стійок, оскільки класичне повітряне кондиціонування вже не здатне впоратися з тепловиділенням нових процесорів.
Нагадаємо, компанія Amazon вперше оприлюднила дані про споживання води своїми дата-центрами у світі. У 2025 році центри обробки даних компанії використали близько 2,5 млрд галонів води, що еквівалентно приблизно 9,46 млрд літрів.
Коментарі — 0