Польщу накрила хвиля масових звільнень: хто може опинитися під ударом

Початок 2026 року підтвердив тривожний тренд на польському ринку праці: бізнес-сектор скорочує штати, кількість вакансій стрімко зменшується, а рівень безробіття демонструє стабільне зростання.
За даними Державної служби зайнятості та головного статистичного управління (GUS), ситуація в промисловості та великому бізнесі продовжує погіршуватися, інформує «Главком».

За останніми даними державної служби зайнятості Польщі, протягом січня–лютого 2026 року підприємства офіційно заявили про намір скоротити 9 060 працівників. Це критичний показник, який на 50% перевищує цифри за аналогічний період минулого року.

Як зазначають в аналітичному центрі міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, йдеться передусім про групові звільнення у великих компаніях.

«Вибірка найбільших публічних кейсів за грудень 2025 – березень 2026 року показує, що щонайменше 10 відомих компаній заявили про наміри скоротити 4–4,5 тис. працівників. Це лише публічно відомі випадки, але вони відображають ширший тренд, який підтверджується офіційною статистикою», – зазначає Євген Кіріченко, засновник Gremi Personal.

Ключовим фактором негативної динаміки залишається переробна промисловість. За оцінками аналітичного центру Gremi Personal, що базуються на даних GUS, у січні–лютому 2026 року зайнятість у цій галузі скоротилася на 1,4% у річному вимірі. Це означає втрату приблизно 34 тис. робочих місць, а загальна кількість зайнятих у секторі впала до 2,37 млн осіб.

Найбільші втрати зафіксовано в:

• автопромі (–3,4%),
• меблевій галузі (–3,1%),
• машинобудуванні 
• виробництві металевих виробів (по –1,2%).

«Ці процеси корелюють із динамікою промислового виробництва. У січні–лютому зафіксовано фактичну стагнацію продажів, а в окремих сегментах – спад: металеві вироби (–3,7%), електротехнічна продукція (–3%), автомобілі та комплектуючі (–1,4%), меблі (–2,7%). Додатковий тиск створює зовнішня кон’юнктура. У лютому нові замовлення у промисловості за експортними контрактами скоротились на 3% у річному вимірі, а в січні експорт – на 4,6%», – пояснює Кіріченко.

За даними Головного статистичного управління (GUS), у лютому 2026 року рівень безробіття в Польщі сягнув 6,1% (+0,7 п.п. за рік). Кількість зареєстрованих безробітних зросла на 12,8% – до 954,9 тис. осіб.

Попри загальне «охолодження», низка галузей продовжує розширювати штати. За даними аналітичного центру Gremi Personal, позитивну динаміку зайнятості демонструють:

• Виробництво транспортного обладнання: +2,6%
• Готелі та ресторани: +2,1%
• Електроніка: +1,7%
• Логістика: +0,5%
• Харчова промисловість: +0,3%.

Саме в цих сегментах, що зростають, ключову роль відіграє іноземна робоча сила. Аналітики відзначають, що кількість офіційно працевлаштованих іноземців у січні–лютому 2026 року зросла на 9% і сягнула 1,291 млн осіб. Зокрема, кількість працюючих українців зросла на 9,9%.

«Главком» писав, що структура української економіки зазнала незворотних змін під впливом пандемії та війни. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова наголошує на зростанні ролі виробничого сектору та необхідності позбутися упереджень щодо «неофісної» праці. За словами Лібанової, нині на перший план виходить виробництво. Експертка вважає це позитивним сигналом для стійкості держави.

Нагадаємо, директорка Інституту демографії оцінила рівень збідніння українців за час війни. «Бідності стало більше. Якщо перед ковідом ми говорили про 20 – 23%, тепер ми говоримо про 30», – зазначила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України. Лібанова також зауважила, що критична ситуація в економіці зараз тримається завдяки зовнішній фінансовій підтримці. Вона провела історичну паралель, пояснивши, як економічний колапс може призвести до поразки держави швидше за військові невдачі.