У шведському містечку розгорівся скандал через церкву Московського патріархату

У шведському місті Вестерос розгорівся конфлікт навколо православної церкви, збудованої за фінансової підтримки структур, пов’язаних із Росією. Міська влада вважає храм потенційною загрозою національній безпеці та ініціювала процедуру його примусового відчуження. Як інформує «Главком», про це йдеться у статті видання Dagens Nyheter.

Ідеться про громаду Російської православної церкви Московського патріархату, храм якої відкрили у 2023 році неподалік місцевого аеропорту – приблизно за 300 метрів від злітної смуги. Після вступу Швеції до НАТО летовище отримало статус резервного та використовується у військових навчаннях, що, на думку політиків, посилює ризики.

Муніципалітет подав клопотання до уряду про експропріацію будівлі.

Членкиня муніципальної ради від опозиційної партії «Помірковані» Елізабет Унелл заявила, що занепокоєння викликає не сама релігійна громада, а її зв’язки з Росією та стратегічне розташування храму.

У 2024 році Служба безпеки Швеції Säkerhetspolisen (Säpo) у своєму висновку зазначила, що Росія використовує структури Московського патріархату як платформу для розвідки та впливу. Після цього громади Московського патріархату в країні втратили державне фінансування.

Мер міста, соціал-демократ Стаффан Янссон визнав, що дозвіл на будівництво у 2017 році був наданий «в умовах браку інформації». За його словами, сьогоднішня безпекова ситуація суттєво відрізняється від тієї, що була до повномасштабної війни Росії проти України та вступу Швеції до НАТО.

За даними громади, у 2021-2023 роках кошти на будівництво парафіяльного дому надходили від фонду, пов’язаного з російською державною корпорацією «Росатом».

Додатковий резонанс викликала інформація про те, що настоятель храму Павло Макаренко нібито отримав медаль від російської Служби зовнішньої розвідки. Фото нагороди з’явилося на сайті, пов’язаному з Московським патріархатом, але згодом було видалене. Сам священник заперечує як факт отримання медалі, так і будь-яку причетність до шпигунської діяльності, стверджуючи, що фото могли бути результатом хакерської атаки.

Український богослов і колишній радник патріарха Кирила Кирило Говорун вважає, що Російська православна церква відіграє роль інструмента «м’якої сили» Кремля за кордоном. За його словами, Московський патріархат забезпечує ідеологічну підтримку політики Володимира Путіна, зокрема концепції «русского мира».

Водночас експерт наголошує на складності ситуації: серед парафіян є звичайні віруючі, які не займаються політикою, а свобода віросповідання залишається фундаментальною цінністю демократичних країн.

Представники парафії заявляють, що займаються виключно релігійною діяльністю і не мають жодного стосунку до політики чи спецслужб. За їхніми словами, серед близько 300 активних членів громади – громадяни різних країн, у тому числі України.

Наразі справу розглядає уряд Швеції. Якщо експропріацію буде схвалено, власникам мають виплатити компенсацію у розмірі ринкової вартості майна плюс 25%.

Ситуація у Вестеросі стала прикладом ширшої дилеми для європейських країн: як поєднати захист національної безпеки з гарантіями свободи віросповідання в умовах гібридної війни з боку Росії.

Нагадаємо, архієреї Московської церкви в Україні опублікували звернення до президента Володимира Зеленського. Вони просять його «відновити справедливість» та повернути громадянство предстоятелю УПЦ МП митрополиту Онуфрію.

Примітно, що звернення представників Московської церкви зʼявилося після того, як Державна служба України з етнополітики та свободи совісті видала наказ про виявлення ознак афілійованості УПЦ МП з Російською православною церквою.

Як відомо, 80-річний очільник Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (у миру – Орест Березовський), який втратив громадянство України, тепер стикнувся з певними юридичними обмеженнями.