FAZ: Військова допомога НАТО Україні опинилася під питанням через позицію Італії

За кілька днів до саміту Альянсу, який наступного тижня має відбутися в Анкарі, країни-члени НАТО досі намагаються узгодити тривалість та конкретні деталі своїх зобов'язань щодо військової допомоги Україні. Про це повідомляє газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) із посиланням на власні дипломатичні джерела в Брюсселі, передає «Главком».

Хоча у вівторок посли НАТО затвердили формулювання про виділення «€70 млрд на військове обладнання, підтримку та навчання для України» до 2026 року, навколо другої частини обіцянки тривають суперечки. Цей пункт передбачає продовження допомоги та зобов'язання «підтримувати принаймні порівнянний рівень до 2027 року» (що збільшило б загальну суму до €140 млрд). Наразі фіксацію допомоги на 2027 рік блокує Італія, через що це формулювання залишається в дужках. Черговий раунд переговорів послів для врегулювання цього питання заплановано на четвер.

Закріплення дворічного плану є принциповим для багатьох партнерів, зокрема для Німеччини, яка активно виступає за прозорість розподілу фінансового тягаря. При цьому цифра у €70 млрд на рік не базується на реальному аналізі військових потреб, а є результатом математичного розрахунку: вона включає €30 млрд з позики Європейського Союзу та €40 млрд, які відповідають зобов'язанням Вашингтонського саміту 2024 року.

Потреба у новому фінансовому плані виникла після того, як адміністрація Дональда Трампа ухвалила рішення повністю припинити військову допомогу Україні, переклавши всю відповідальність на Європу та Канаду. До цього, з середини 2024-го до середини 2025 року, союзники надали Києву понад €50 млрд, 40% з яких покривали США.

Раніше, під час саміту у Вашингтоні у 2024 році, союзники задекларували мінімум у €40 млрд на рік. Тодішній Генсек НАТО Єнс Столтенберг пропонував затвердити дворічний план, проте проти цього виступив президент Джо Байден, зауваживши, що не може зв'язувати руки Конгресу та своєму наступнику. У результаті суму вирішили «переоцінити» на саміті в Гаазі у 2025 році, де через позицію США у фінальній заяві взагалі не згадали конкретних цифр, дозволивши країнам лише зараховувати допомогу Україні до своїх загальних оборонних витрат.

Навесні поточного року новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав ініціативу Естонії щодо виділення країнами 0,25% від свого ВВП на військову підтримку України (без урахування США це дало б близько €60 млрд на рік додатково до кредиту ЄС). Проте ідея натрапила на жорсткий опір з боку Франції, Італії та Іспанії, чиї національні внески значно нижчі за цей поріг. Ці країни аргументують свою позицію тим, що вже пропорційно вкладаються в позику ЄС, яка забезпечена спільним європейським бюджетом.

Натомість додаткові €40 млрд понад кредит ЄС мають залучатися суто через добровільні національні внески. Левову частку тут бере на себе Німеччина (намір виділити €11,5 млрд), а також Велика Британія, Данія, Нідерланди, Швеція та Норвегія.

Під час травневої зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Гельсінгборзі (Швеція) німецька сторона намагалася пов'язати дебати про розподіл фінансування із чітким сигналом Вашингтону, що Європа готова брати на себе більше відповідальності. Берлін прагне зафіксувати дворічні прозорі зобов'язання у фінальній декларації саміту в Анкарі. Попри те, що більша частина з €40 млрд на цей рік надійде з уже задекларованої двосторонньої допомоги, Києву все одно знадобиться від €8 до €10 млрд у вигляді нових фінансових вливань, обсяг яких НАТО планує відстежувати за допомогою майбутніх звітів Рютте.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Словаччини та лідер партії Smer-SD Роберт Фіцо висловив категоричний протест проти планів Альянсу щодо надання нової фінансової підтримки Україні. 

Фіцо розкритикував підготовку рішень, які союзники планують обговорити на майбутньому саміті НАТО в Анкарі 7-8 липня, де очікується погодження багатомільярдних коштів для України на закупівлю озброєння та розширення оборонного виробництва.