ЄС може піти на безпрецедентний крок, аби врятувати «зернову угоду»

На тлі повномасштабної війни, розв’язаної проти України, найбільші банки РФ втратили доступ до міжнародної міжбанківської системи SWIFT. Тепер ворог називає відновлення доступу «Россельхозбанку» (активи 4,2 трлн руб) до системи SWIFT необхідною умовою продовження зернової угоди, і в ЄС розглядають таку можливість. Про це пише Financial Times. 

Оскільки банк перебуває під санкціями, цей крок має на меті захистити чорноморську «зернову угоду», яка дозволяє Україні експортувати продовольство на світові ринки, пише газета.

Такий план нібито було запропоновано Москвою в ході переговорів за посередництва ООН. Він обговорювався лідерами ЄС на саміті у Брюсселі минулого тижня. За словами джерел видання, цю ідею сприйняли як «найменш поганий варіант» для продовження«зернової угоди», яка «є фінансовим рятувальним колом для України».

За інформацією джерел Financial Times, офіційні особи оцінюють законність та можливість реалізації плану, відповідно до якого «Россельхозбанк», який належить Кремлю, виділить дочірню компанію, що матиме змогу відновити зв’язок зі SWIFT.

Офіційні особи наголошують, що погрози Росії розірвати угоду цього разу виявилися більш серйозними, ніж під час попередніх переговорів. З метою продовження угоди в блоці намагаються узгодити різноманітні заходи, розглядаючи пом’якшення санкцій щодо конкретних російських компаній або надання РФ дозволу на експорт певних товарів територією блоку.

Зазначимо, що офіційно цей держбанк контролює Дмитро Патрушев міністр сільського господарства Росії. Він не внесений до санкційних списків ЄС, США та Швейцарії і є сином головного секретаря Радбезу Росії Миколи Патрушева  і одним із претендентів у його наступники. Патрушев відомий тим, що саботував широкомасштабне СВО на користь точкових ударів по Маріуполі і на Донбасі напередодні хіміотерапії Путіну в березні 2022 року.

Нагадаємо, Організація Об’єднаних Націй і Туреччина виступили за посередництва Чорноморської зернової ініціативи протягом перших 120 днів у липні минулого року, щоб допомогти подолати глобальну продовольчу кризу, яка погіршилася вторгненням Москви в Україну, як є одним з провідних світових експортерів зерна. Відтоді ініціативу тричі подовжували, але термін її дії закінчується цього місяця.

У понеділок Москва підтвердила, що песимістично дивиться на перспективи відновлення угоди, оскільки не було досягнуто прогресу в реалізації супутніх угод, які стосуються російського експорту. А от на світових ринках зерна не було ніякої негайної реакції, оскільки ціни на пшеницю практично не змінилися. «На ринку існує загальне переконання, що угода з українських поставок не буде продовжена, якщо Росія не отримає суттєвих поступок», – сказав один з європейських трейдерів зерна. Згідно із «зерновою угодою» Україна експортувала понад 32 мільйони тонн переважно кукурудзи та пшениці.

Нагадаємо, Україна готує альтернативу «зерновій угоді». Уряд провів перемовини з іншими учасниками зернового ринку, та працює над розробкою альтернативних стратегій для продовження експорту аграрної продукції у разі припинення роботи зернового коридору. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі національного телемарафону.Він нагадав, що в держбюджеті цього року передбачено 20 млрд грн на страхування суден із зерном.Висоцький сподівається, що у поточному році у фінансовому плані показники експорту сільгосппродукції будуть близькі до минулорічних, адже цінова динаміка змінюється щодня.