«Кожен має понести жертву». Навальний виступив з останнім словом

Російський політик Олексій Навальний виступив із останнім словом у справі про «екстремізм» і закликав боротися із «безсовісним злом» – владою РФ. Про це повідомляють російські ЗМІ.

Російський суд зажадав ув'язнити російського політика Олексія Навального на 20 років позбавлення волі в колонії особливого режиму у справі про «екстремізм», а другого фігуранта справи Даніела Холодного – на 10 років у колонії загального режиму. Після дебатів сторін Навальний виступив із останнім словом.

Повний текст заяви Олексія Навального:

«Кожному в Росії відомо, що беззахисний той, хто шукає справедливості в суді. Справа такої людини безнадійна. Адже якщо справа дійшла до суду, то сили за цією людиною немає. Тому що в країні, яку керує злочинець, спірні питання вирішуються торгом, владою, підкупом, обманом, зрадою та іншими механізмами з реального життя, а не якимось там законом.

Що й було блискуче днями продемонстровано, коли ті, кого оголосили зрадниками Батьківщини та зрадниками, зранку вбили на очах у всієї здивованої Росії кілька офіцерів російської армії, а до обіду домовилися про щось із кимось і розійшлися по хатах, розділити між собою валізи з грошима. Причому валізи не металеві, а справжнісінькі. Їх навіть показали російське телебачення. Тим самим закону і справедливості в Росії вкотре вказали на їхнє місце. І воно зовсім не престижне. У суді їх точно не знайдеш.

Загалом, суд давно перетворився просто на майданчик, де громадянин тільки й може, що сказати промову без (і ця фраза повторюється в моєму звинуваченні сотні разів) «узгодження з органами державної влади». Щоправда, для особливо хитрих, які зловживають можливостями судових дебатів та останнього слова, вигадали спочатку закритий суд, а потім і закритий суд на території в'язниці.
Проте потрібно використовувати будь-яку можливість висловитися, і, виступаючи зараз перед аудиторією у вісімнадцять осіб, сім із яких одягли на голови чорні маски, що закривають їхні обличчя, я хочу не просто пояснити, чому я продовжую боротися з тим безсовісним злом, яке називає себе «державною владою РФ», а й закликати вас робити це разом зі мною.

Чому б і ні? Може, ви й надягли ці маски, бо побоюєтеся чогось людського, того, що у вас є і що може відбитися на вашому неприкритому балаклавою обличчі? Наприклад, тюремний наглядач, який стоїть зараз за мною, за посадою повинен знати, які мені чекають суди. І ось я йому пояснюю про ще одну кримінальну справу і майбутній процес, про новий термін, який мені загрожує. Щоразу він киває головою, заплющує очі і каже: «Не розумію я вас і ніколи не зрозумію». Мушу спробувати йому пояснити.

Питання, як чинити, – головне питання людства. Адже все довкола так складно і так незрозуміло. Люди збилися з ніг у пошуках формули правильного вчинку. У пошуках того, на що можна спертися, приймаючи рішення.
 
Мені дуже подобаються слова нашого співвітчизника, доктора філологічних наук, професора Лотмана. Виступаючи перед студентами, він якось сказав: «Людина завжди перебуває у непередбаченій ситуації. І тут він має дві ноги: совість та інтелект».
Це дуже мудра думка, як на мене. І спиратися людина має на обидві ці ноги.
 
Спиратися тільки на совість інтуїтивно правильно. Але абстрактна мораль, яка не враховує людської натури і реального світу, виродиться або в дурість, або в злодіяння, як було вже не раз. А ось опора на інтелект без совісті – саме вона зараз є основою російської держави. Спочатку ця ідея здавалася елітам логічною.
Використовуючи нафту, газ та інші ресурси, ми побудуємо безсовісну, але хитру, сучасну, раціональну, безжалісну державу. Ми станемо багатшими, ніж царі колишніх років. І нафти у нас так багато, що й населенню щось дістанеться. Використовуючи світ протиріч та вразливість демократії, ми станемо лідерами, і нас поважатимуть. А якщо ні, тоді боятимуться. Але відбувається те саме, що й скрізь. Інтелект, не обмежений совістю, шепоче: забирай, вкради. Якщо ти сильніший, то твої інтереси завжди важливіші за права інших.
 
Не бажаючи спиратися на ногу совісті, моя Росія зробила кілька великих стрибків, розштовхуючи всіх довкола, але потім послизнулась і з гуркотом, руйнуючи все довкола, звалилася. І борсається зараз у калюжі чи то бруду, чи то крові, з переламаними кістками, з жебраками, пограбованим населенням, а довкола лежать десятки тисяч загиблих у найдурнішій і безглуздій війні 21 століття.
Але рано чи пізно, звісно, ​​знову підніметься. І від нас залежить, на що вона спиратиметься у майбутньому.
 
Я роблю, як мені здається, послідовно. Без жодної драми. Я люблю Росію. Мій інтелект каже мені, що жити у вільній і процвітаючій країні краще, ніж у корупційній та бідній. А коли я стою тут і дивлюся на цей суд, моє сумління каже, що справедливості в такому суді не буде ні для мене, ні для когось іншого. Країна, де немає справедливого суду, ніколи не стане процвітаючою. Значить – тепер знову говорить інтелект – розумно і правильно з мого боку боротися за незалежний суд, чесні вибори, бути проти корупції, бо тоді я досягну своєї мети і зможу жити у моїй вільній Росії.

Вам, може, зараз здається, що я божевільний, а ви всі нормальні, адже не можна плисти проти течії. А мені здається, це ви збожеволіли. У вас єдине, Богом дане життя, і на що ви вирішили його витратити? На те, щоб надіти собі на плечі мантії, а на голову ці чорні маски та захищати тих, хто вас ще й грабує? Щоб допомогти тому, хто має десять палаців, побудувати одинадцятий? Для того, щоб у світ прийшла нова людина, двоє людей мають заздалегідь погодитись з тим, що підуть на якісь жертви. Нову людину доведеться народжувати в муках, а потім проводити з ним безсонні ночі, а потім заводити з ним собаку. Потім гуляти із цим собакою. І так само для того, щоб народилася нова, вільна, багата країна, у неї мають бути батьки. Ті, хто її хоче. Хтось її чекає і хтось готовий йти на якісь жертви заради її народження. Розуміючи, що вона того варта. Не обов'язково всім йти до в'язниці. Це скоріше лотерея, і я витяг такий квиток. Але принести якусь жертву, якесь зусилля має зробити кожен.

Я звинувачуюсь у тому, що розпалюю ненависть до представників влади та спецслужб, суддів та членів партії «Єдина Росія». Але ні, я не розпалюю ненависть. Я просто пам'ятаю, що людина має дві ноги: совість та інтелект. І коли вам набридне послизнутися з цією владою, розбиваючи собі чоло і майбутнє, коли ви нарешті зрозумієте, що відмова від совісті врешті-решт призведе до зникнення інтелекту, тоді, можливо, ви встанете на ті дві ноги, на яких має стояти людина, і ми разом зможемо наблизити Прекрасну Росію».

Нагадаємо, що раніше Навальний заявив, що стосовно нього зі справи про екстремізм виділено нову справу за статтею про тероризм. Тепер йому може загрожувати довічне ув’язнення.

До слова, російський опозиційний політик Гаррі Каспаров в інтерв'ю «Главкому» розповів, що Навальний – пристосуванець.