Ракетний терор. Чому росіяни затихли?

Маю нехороші передчуття від багатоденної відсутності повітряних тривог в Києві.

І не тому, що у мене здвиг по фазі. Ніт.

Думаю, росіяни готуються. А ще – дивляться на приклад «ХАМАС» – тобто, на те, як навіть найкраща протиповітряна оборона гарантовано проривається дуже масовим залпом.

А ще рашисти з ностальгію згадують минулу осінь, коли вони могли раз на тиждень гахнути по нам 70-80 ракет. З яких багато долітали куди треба і проривали нашу протиповітряну оборону.

Буду дуже радий помилитися, але те, що Київ з 21 вересня у відносному спокої – це не тому, що вони про нас забули чи у них там чогось не вистачає.

Вони накопичують запас саме ракет. А далі– відпрацьована схема. Масований запуск «шахедів», які мають виснажити ППО. Ну, й потім – масований запуск якомога більшої кількості ракет в одне місце. Щоб щось гарантовано прорвалося.

Вибачте, але кращої цілі за Київ я не бачу. І по кількості бажаних, знову ж таки, цілей. І з ідеологічних міркувань. І тому, що це буде сприйнято в рашці як велика перемога. Надто ж, якщо буде якомога більше загиблих. Ось вам і тактика «ХАМАС».

Я це все до того, щоб ви не розслаблялися і не думали, що факт відсутності обстрілів обнадіює. На жаль – скоріш, все навпаки.

Тому так – не ігноруйте повітряні тривоги.

І сили нашим прифронтовим містам, від Сум до Запоріжжя. Бо вони під ударами – кожен день, без перестанку.