Атака дронів на Москву. У Путіна паніка

27 днів. Рівно стільки часу минуло з попередньої атаки дронів на Москву. Тоді «бавовна над Кремлем» призвела до струсу пропагандистського повітря на тему «удар в саме серце Росії».

30 травня таких ударів було декілька. До «серця» не дійшло, але «жирні ляшки» у вигляді Рубльовки та Барвихи (де живуть найзаможніші люди Росії) потрусило сильно. Причому так, що раділи навіть пересічні росіяни. З цього приводу дуже розлютився пропагандист Соловйов.

Насправді, у битву за «спокій» росіян федеральні ЗМІ включилися не одразу. Спочатку все видавалося навіть з претензією на правду. Наприклад, у випуску о 9:00 «Перший канал» обережно припустив, що «дронів могло бути близько 20».

Проте вже за три години вся інформація була приведена до статутного порядку: цитувалася лише інформація Міноборони РФ: «під час атаки на Москву було задіяно вісім безпілотників». Інформацію про десятки дронів у подальших випусках новин назвали «чутками, які множилися в інтернеті».

Московська прокуратура «застерегла» ЗМІ та блогерів від поширення «завідомо неправдивої інформації про атаку дронів», погрожуючи адміністративними та кримінальними справами. А в Держдумі негайно запропонували запровадити покарання за публікацію відео- та фотозйомки.

Придушення паніки призвело лише до її поширення. Навіть у такому побутовому питанні, як поїздки на таксі. Через те, що у Москві засоби РЕБ подавили не стільки БПЛА, скільки GPS (а переважна більшість водіїв – мігранти і Москву, відповідно, не знають) панічна атака мешканців Підмосков’я та столиці РФ в тому числі набула й таких кумедних проявів.

Все це вже було в українців. Тепер є і в росіян. Війна з Києва до Москви долетіла лише за чотири години. Це хронологічно може підтвердити той же Соловйов, який ще о 2:50 ночі радів «не стихаючим вибухам у центрі Києва».

А вже о 6:48 ранку панічно доповідав «про звуки вибухів, які чують мешканці підмосковного Красногорська та Одинцова».

Росія шукає «лазівку» в дірявому ППО

Реакція офіційних осіб Росії, звісно, була менш панічною та, очікувано, цинічно «патріотичною». Міноборони, наприклад, заявило, що «київським режимом здійснено терористичну атаку безпілотними літальними апаратами по об’єктах у Москві». А голова комітету Держдуми з оборони генерал Картаполов пояснив дронну атаку тим, що «Росія – велика країна, тому лазівку знайти можна».

«Лазівка» пояснюється досить просто. Усі С-300, С-400 та решта систем ППО вже давно захищають не росіян, а бомблять українців. Тому й небо Росії діряве. А росіянам знову запропоновано заспокійливе: «усе під контролем, але країна велика, за всім не вгледиш». У реальності: контролю все менше. Росія дійсно занадто велика. Вже, навіть, з огляду на безпеку самих росіян.

Тому панічні настрої в РФ тільки наростатимуть. Адже по телевізору росіяни бачать одне, а за вікнами власних осель вже інше. Чи призведе це до того, що Москва не вгледить за рештою країни, покаже час. 

Офіційний представник Кремля Пєсков, підкреслюючи генеральний внутрішній наратив «без паніки», спочатку сказав, що жодних спеціальних звернень Путіна до народу не буде.

Але він все ж не втримався і звернувся. Цілком можливо, через те, що один з дронів впав у селищі Іллінське, за 3 км від путінської резиденції в Ново-Огарьово. Тому він дав команду: «ППО треба ущільнити!» і пояснив це звичним набором набридлої політінформації на тему «Захід обманув Росію». Але при цьому сформулював і дещо нове: «Та територія, яка називається Україною».

Насправді, ця «територія» – це спроба заміщення об’єкта, який лякає. Так само він вперто уникав називати прізвище Навального. Найпоширеніше пояснення цієї путінської «воланд-де-мортівщини» – забобонні уявлення про силу слів. Подібна поведінка насамперед свідчить про самозахист від чогось неприємного, небажання реально з цим зустрітися.

Отже «територія» – симптом того, що Путін панікує. З Навальним за три дні вийшло, а з Україною ані отруїти, ані на ланцюг посадити. Тому він і шукає, в які б словесні конструкції – з того ж синонімічного ряду, наприклад, «АнтиРосія» або «київський режим» – сховати свій страх перед Україною. 

На Путіна він вже не просто насувається, а буквально літає над головою. Для людини, яка давно живе в ментальному бункері, таке не дивина. Але жодне «ущільнення ППО» вже не допоможе.