Пригожинська кувалда дісталась і Лукашенка

Лукашенко зі словами «щоб знали» подарував білоруському пропагандисту Григорію Азарьонку кувалду. Насправді, те, що найбільшим піар-вигодонабувачем війни з Україною з боку окупантів є ватажок зеків-найманців Пригожин – зрозуміло давно. Початковий претендент, Кадиров, програв йому в піар-змаганні через свою відверту провінційність. Але президенту країни (нехай, і самопризначеному) все ж мало б бути соромно опускатися до рівня стилістики «Вагнера». Хоча, з іншого боку, тому ж Пєскову не соромно було відпускати свого сина до цього міжнародного організованого злочинного угрупування. Він, навіть, заявив, що «пишається цим».

Кувалда останнім часом взагалі стала брендовою річчю російського істеблішменту. З нею позував очільник партії «Справедлива Росія» Миронов та інші. Вона з’явилася і на похороні «воєнкора» Владлена Татарського.

Зважаючи на долю російського пропагандиста, такий подарунок Лукашенка своєму персональному пропагандисту можна було б сприймати як зловісний жарт-натяк (якби у білоруського диктатора було почуття гумору). Але і в самого Азарьонка не вистачить розуму, щоб оцінити символізм ситуації. Він й надалі прославлятиме Лукашенка, закликатиме до «зґвалтування Урсули фон Ляєн» та скидатиме «ядерні бомби на Київ». Зрештою, подальша доля «Гришки-пропагандиста» не надто цікава.

Набагато цікавіше інше: ще в липні 2020 року головними ворогами Лукашенка були не «українські нацисти», не «поляки та литовці на чолі з американцями», а саме «вагнерівці».

Тоді під Мінськом їх ледь не в прямому етері було затримано в кількості аж 32 штуки. Державний телеканал «Білорусь 1» показав оперативні кадри, на яких крупним планом продемонстрували російські паспорти, кредитні картки, пачки американських доларів, російських та білоруських рублів, а також смартфони і чомусь презервативи.

Державне інформагентство БелТА повідомляло: «Було отримано інформацію про прибуття до країни понад 200 бойовиків для дестабілізації обстановки в період виборчої кампанії».

24 липня 2020 року Лукашенко під час відвідин 5-ї окремої бригади спецназу також згадував ПВК. «Це професійні військові, бандити, які спеціально готуються, переважно в рамках ПВК по всьому світу, і заробляють великі гроші на провокаціях у тих чи інших державах».

Таким чином, за ці три роки Лукашенко скотився від засудження «бандитів, які заробляють великі гроші на провокаціях у тих чи інших державах» до вручення подарунків у стилі цих самих бандитів. Тим самим він фактично визнав себе бойовиком приватної військової компанії Путіна. Що, власне, давно не новина.

Над Путіним вже зараз кепкують, мовляв, залишив Росію без цвяхів, зате з кувалдою. Як потім жартуватимуть із Лукашенка – не так вже й важливо. Це раніше, до війни, над словами та вчинками самодура можна було просто посміятися.

Тепер не до сміху. З території його «російського білоруського військового округу» здійснюється активна підтримка агресії проти України. З одним ватажком злочинного угруповання – Пушиліним – Лукашенко зустрічається в Мінську та обіцяє «допомогу у відновленні Донбасу». Іншого міжнародного злочинця – Пригожина – Лукашенко відверто косплеїть. 

Білоруський диктатор сам зробив все, щоб зрештою опинитися між московською кувалдою та ковадлом історії.