Жодна зброя не може принести Перемогу. І ось чому

Нам дають F16. Пілоти будуть навчені, інфраструктура підготовлена.

Але суспільство знову сподівається на якусь ідеальну зброю, яка принесе Перемогу.

Немає ідеальної зброї.

Як свого часу молились на джавеліни, а потім на Цезарі та Краби, а потім на Хаймарси та Seeshadow, Патріоти та Гепарди, потім на Леопарди та Бредлі тощо... Ця війна поглинає все.

Стоїть питання у кількості надаваного, витраченого, можливості виробництва нового озброєння, ремонту та забезпечення в логістиці, інфраструктурі. А також навчених розрахунків та техніках.

А ще є питання в тактиці застосування, та забезпеченні бою.

Ця возня, війна, надовго. Світ не виготовляє стільки зброї та боєприпасів, скільки нам потрібно для Перемоги.

А тому маємо мати локалізацію виробництва своєї зброї, мати інтернаціональне виробництво боєприпасів, а ремонт техніки тут.

Маємо мати свою зброю: Стугни, Нептуни, Корсари, Богдани, Лелеки, Буковелі, Ноти – перераховувати можна довго.

Наша війна потребує глобальних ресурсів, як матеріальних, фінансових так і управлінських.

Ця війна – війна ресурсів.

Ми не можемо втрачати жодного інженера в Чернігові, жодного інженера мобілізованого піхотинцем, жодного підприємства, що ефективно завозить або виробляє зброю, жодну копійку, що іде на артилерійський постріл чи безпілотник – неефективно.

Інакше ми програємо війну, а отже помремо, як країна. А маємо перемогти.