Іран нав’язує Ізраїлю нову гру: відповідь за Єрусалимом

Здійснивши найбільш масштабний напад на Ізраїльську державу, Іран вперше зіштовхнувся з Ізраїлем віч-на-віч. Цим Ісламська Республіка Іран нав’язує Ізраїлю нову гру. Тепер питання у тому, якою буде реакція на ці терористичні удари з боку Єрусалиму? Адже у Тегерані чудово знали, що за подібні терористичні атаки відповідь Ізраїля буде сильною і рішучою. І дуже ймовірно, що вже буквально через декілька днів ізраїльська авіація розбомбить всі ядерні об’єкти в Ірані.

Як зазначає найбільш впливова ізраїльська газета Yedioth Ahronoth: «Історичне досягнення ізраїльської протиповітряної оборони під час найбільшого обстрілу ракетами і БПЛА, з яким зіткнулася будь-яка країна. З 36 запущених крилатих ракет, 110 балістичних ракет типу HVAR і 187 дронів Shahed, тільки невелика кількість проникла на територію Ізраїлю, а більшість з них була збита ще на підльоті до країни. Базі Набатім було завдано незначних пошкоджень, але речник ЦАХАЛу наголосив у своїй заяві, що база функціонує».

Терористичний напад Ірану на Ізраїль у ніч на 14 квітня 2024 року можна порівняти з нападом на американську базу Перл-Харбор вранці 7 грудня 1941 року. Тепер в Ізраїлю, Сполучених Штатів та їхніх союзників з’являється унікальний шанс знищити один із ланцюжків у вісі зла – Росія, Китай, Іран і Північна Корея. Настав час допомогти іранцям позбутися їхнього тиранічного режиму аятоли. І цією нагодою варто обов’язково скористатися.

Іран винен не лише у нападі на Ізраїль, понад 2 роки Тегеран допомагає Росії знищувати своїми дронами Shahed українські об’єкти критичної інфраструктури. Чим фактично бере участь у терористичній війні Російської Федерації з Україною.

Тепер же настав час показати іранським муллам, що означає застосування подібних військових засобів для них самих. Після терористичної атаки на Ізраїль цілком законними цілями стають іранські ядерні об’єкти, військові заводи та електростанції. Іранські релігійні фундаменталісти мусять на собі відчути, якою є зворотна відповідь на їхні злочини проти цивільного населення Ізраїлю і України.

Іран десятиліттями атакував Ізраїль через своїх довірених осіб – ХАМАС і Хезболлу, включаючи страшну атаку 7 жовтня 2023 року. Тепер настає реальна можливість поставити цю терористичну державу на місце. Тим більше, що ніким не обрана хунта ісламістів-жінконенависників у Тегерані, не мала і немає жодного мандату від пригнобленого нею народу на бомбування і завдання шкоди будь-якій нації у світі.

Після масованої терористичної атаки на Ізраїль 14 квітня, Іран разом з путінською Росією, розділили між собою місце терористичної держави номер один у світі. Можна лише собі уявити, яких страшних руйнувань і смертей зазнав Ізраїль, коли б усі іранські дрони та ракети досягнули визначених цілей. Іранські різники нічим не кращі за російських, які тими ж самими іранськими безпілотниками вбивали українських дітей на вулицях міст.

Той факт, що цього разу ізраїльтянам вдалося уникнути серйозних пошкоджень інфраструктури та людських втрат, залишає багато запитань. Адже можна тільки собі уявити, щоб було, якби Ізраїль та його союзники виявилися неготовими до відбиття такої масованої атаки? Тому варто відкинути усі хибні теорії, що, мовляв, напад став лише умовним жестом відплати, коли було достатньо точно виміряно силу удару, щоб не спровокувати поглиблення конфлікту між іранцями та ізраїльтянами.

Це зовсім не так. В Ізраїлю тепер не залишається іншого вибору, як адекватно відповідати іранцям. Бо якщо вони цього не зроблять, то фанатичний режим мулл порахує, що ізраїльтяни побоялися розширення протистояння. І це спровокує наступну терористичну атаку, яка буде куди більш агресивною і потужнішою, аніж попередня.

Хоча Іран здійснив найбільшу атаку на Ізраїль у сучасній історії, але він не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей, головною з яких було залякати та деморалізувати ізраїльський народ. Необхідно визнати, що у них куди краще виходить тероризувати власних громадян і вбивати дівчат-підлітків, які демонструють акти непокори жінок ісламському дрес-коду і не хочуть носити хіджаб.

Цей напад може підштовхнути Ізраїль до більш рішучих кроків щодо Ірану. Адже в Єрусалимі знають, що їхнє вікно можливостей, до того, як Тегеран отримає ядерну зброю, може швидко закритися. Тому, якщо вони дійсно збираються щось робити, то повинні це здійснити найближчим часом. Адже Іран – це терористична держава, яка підтримує палестинський ХАМАС, Хезболлу у Лівані, хуситів у Ємені та ісламістів в Іраку, і є союзником Російської Федерації у її кривавій війні в Україні.

Ізраїль запобіг руйнівній силі наслідків цього удару завдяки підтримці міжнародної коаліції, і хотілося бачити, щоб ця коаліція збільшила свою допомогу й для України. Адже скільки українці не просять своїх союзників закрити небо над Україною, вони принципово не роблять цього. Мотивуючи тим, що це нібито може спровокувати Москву на збільшення ескалації. Такий підхід необхідно терміново переглянути. Ті хто проти прийняття такого рішення, мусили б відвідати зруйновані московитами українські міста і села, щоб зрозуміти, який геноцид здійснює Путін проти мирного населення в Україні.

Тепер з’явилася нагода відповісти за усі проксі-атаки Ірану проти Ізраїлю, які здійснювалися тегеранськими сателітами протягом багатьох років. Адже після 14 квітня вже ніхто не зможе заперечувати щодо легітимного права Ізраїлю відповісти Ірану за напад на свою територію. Цей терористичний акт, як і різанина 7 жовтня на міжнародно визнаних землях Ізраїльської держави, мають врешті отримати пропорційну відповідь. Оскільки безкарність лише провокує наступну агресію.

Той факт, що Росія надає підтримку Ірану у військовій сфері, програмному забезпеченні, допомагає розбудовувати авіацію та атомну енергетику, тільки збільшує безрозсудність режиму мулл. Якби вони не мали підтримки з Кремля, то були б куди більш обережні, помірковані і стримані. Але Москва допомагала їм технологіями, Пекін закуповуючи іранську нафту, фінансував їхню військову промисловість, а це підняло тестостерон агресії в аятоли до такого рівня, коли вони відчули, що вже здатні вирішувати долю світу.

Однак керований ісламістами Іран велика загроза не тільки для всього Близького Сходу. Під час російсько-української війни Іран став спільником Російської Федерації і відрито виступив на боці московитів, задекларувавши цим, що там вважають – Україна, як і Ізраїль, не має права на існування.

Чи не пора всім зробити відповідні з цього висновки, і переглянути своє ставлення до Ірану. Адже і досі дехто на Заході переконаний, що з Іраном можна порозумітися і домовитися. Не враховуючи того факту, що духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї готовий підірвати увесь світ, щоб тільки знищити Ізраїльську державу.

Хай там як далі, але можна не сумніватися, що Іран продовжуватиме атакувати Ізраїль і Сполучені Штати через дюжину проксі-ополчень по всьому Близькому Сходу. Останнім часом Тегеран має звичку перетинати «червоні лінії», знаючи, що російський диктатор Путін маячить у нього за спиною.

Іранці безпосередньо відповідальні за загибель ізраїльтян і американців у регіоні. Вони також експортують свою зброю за кордон, особливо постачаючи безпілотники росіянам, які допомагають вбивати невинних українських цивільних. Тому цілеспрямована атака Ізраїлю на початку цього місяця, з метою ліквідації високопоставлених іранських військових, була виправдана у світлі цієї агресії Ірану.

Якщо в Ірані думають, що напад на Ізраїль – це стримування, то вони зазнали невдачі. Ізраїльтяни мають право захищатися і завжди використовуватимуть це право для збереження існування своєї держави. Заперечувати це означає підтримувати продовження терористичних нападів на його територію. Важливо розуміти, що якщо між Іраном та Ізраїлем розпочнеться повномасштабна війна, збройні сили США будуть на місці подій.

Ісламська Республіка Іран завжди була жахливим сусідом для тих країн, які знаходяться поруч з нею. Кремль створив близькосхідного монстра-вбивцю, який діє під політичним прикриттям Москви.

Кінцева мета Ірану – стерти Ізраїль з мапи світу. І можна не сумніватися, що він буде ескалувати й далі, якщо його вчасно не зупинити. І з цим не варто зволікати, адже Іран, як і Росія, розуміють виключно тільки мову сили.