Іран передав ракети Росії. Як це змінить хід війни?

Іран передав Росії більше 200 балістичних ракет, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на американські, українські й іранські джерела. А саме: йдеться начебто про тактичні ракети наземного запуску «Фатх-360» з імовірною дальністю до 110 км.

Достовірних даних про більшість іранських ракет немає, хоча Іран активно просуває цю зброю в закордонних ЗМІ (охоче називаючи якісь цифри). Можливо, ця зброя насправді є менш надійною або численною за російську (радянську, американську), або взагалі не передавалася до Росії.

Якщо росіяни дійсно отримали партію «Фатх-360», то йдеться про здогадний аналог американських ракет GMLRS-ER («Himars»).

Така зброя заповнить нішу між КАБами (дистанція запуску до 30-90 км) і оперативно-тактичними ракетами «Іскандер-М» (максимальна дальність 500 км). «Іскандер-М» замінюють «Фатх-360», однак, є ціннішими.

Тактична перевага «Фатх-360»: вони (як і «Шахеди») мають пускову установку, замасковану під звичайну тентовану вантажівку, на відміну від легковпізнаваної з повітря установки «Іскандер».

Відтак характеристики (і здогадні обсяги виробництва) «Фатх-360» не зроблять їх новим стратегічним чинником у війні – на відміну від дронів «Шахед» іранської розробки, які стали величезною проблемою для ППО України.

Це стосується також північнокорейських балістичних ракет KN-23, які вже неодноразово запускалися по Україні. Вони становлять більшу проблему, ніж «Фатх-360», але неістотно відрізняються від «Іскандер-М».

Наразі Україна практично не має протиракетної оборони за межами Київщини. Тож протидія будь-яким надзвуковим цілям – «Іскандер-М», KN-23, «Фатх-360» тощо – поки здебільшого зводитиметься до РЕБ-протидії та маскування. А також, найголовніше, до полювання за їх базами та установками на землі в Росії.

Іран має також інші ракети різної дальності (зокрема й начебто гіперзвукові), які гіпотетично можуть бути передані Москві. Експерти Defense Express навіть припускають, що Росія може отримати небезпечнішу ракету «Фатех-110» замість її зменшеної копії «Фатх-360». Водночас поки немає інформації, що якась із усіх цих моделей перевершує за характеристиками російське серійне озброєння.

На думку експертів КБФ, Росія купує ракети в Ірану та КНДР передовсім з економічних та політичних причин.

Фахівці погоджуються, що цим імпортом Кремль компенсує дефіцит власних виробничих потужностей. В Росії катастрофічно не вистачає кваліфікованих робітників. Водночас Іран та Північна Корея, з одного боку, мають арсенал ракет і не надто витрачають його, з іншого – використовують на оборонному виробництві своє більш мотивоване населення. За деякими даними, невелика КНДР тримає на військових заводах більше 500 тис. працівників.

Крім того, іранська та північнокорейська «оборонки» значно краще захищені від українських ударів та західних санкцій.

Нарешті, Росія так чи інакше змушена продавати зброю та інші підсанкційні товари до Ірану й КНДР. Зокрема, північнокорейські ракети для Росії виготовляються з використанням російських технологій та матеріалів.

Отже купувати зброю в цих режимів Кремлю вигідно – навіть якщо вона гіршої якості.

Інформаційно-політичний аспект ракетного експорту до Росії важливий для усіх сторін.

Росія, Іран та КНДР (а разом з ними й Китай) залякують світ впливом і воєнними можливостями своєї Вісі Зла («глобальної більшості», «Вісі Опору» тощо) і нездатністю Заходу їх зупинити. Напівпублічна ракетна кооперація є важливим аспектом цієї пропаганди, а також і інструментом шантажу.

Водночас Пхеньян, і, особливо, Тегеран, ведуть власну гру. Іран регулярно намагається розколоти Захід і домогтися зняття санкцій проти себе. В обмін на це, іранці явно обіцяють призупинити чи, навпаки, – збільшити ракетний експорт до Росії.

Показові деталі: Тегеран демонстративно не визнає російську анексію територій України, а кореспондент американської CNN в Києві (!) був минулого тижня запрошений до Ірану на виставку ракет і отримав ексклюзивний коментар про можливості саме ракет «Фатх-360», ймовірно переданих росіянам.