Чому Грузія зближається з Росією

У той час, як уряд Грузії підтримав рішення російського президента Володимира Путіна про відновлення авіасполучення між країнами та про відміну візового режиму для грузинських громадян, президент Грузії Саломе Зурабішвілі виступила різко проти і назвала цей крок «російською провокацією».

Те, що відбувається в Грузії, виглядає як спроба Росії пробити собі ще один транзитний, транспортний хаб. Поліпшити свою логістику, завдяки якій можна реалізовувати паралельний імпорт і таким чином обходити західні санкції. Імпортуючи чи експортуючи підсанкційні товари. І в цьому плані Грузія – одна з таких опцій.

Раніше це не працювало, тому що було заблоковано (зі зрозумілих причин) авіасполучення. Але зараз Росія намагається налагодити відносини з грузинським керівництвом. Поки що у Тбілісі є уряд, готовий йти на такі поступки. Насамперед, заради комерційної вигоди. Але і з політичних причин у цьому уряді, схоже, вважають (на відміну від їхніх опонентів), що відновлювати відносини з Росією – необхідно.

Президент Грузії завжди була проти чогось подібного. Але вона не має повноважень, щоб блокувати рішення уряду. Тому Соломі Зурабішвілі доводиться просто публічно висловлювати свою позицію.

Що робить її союзником опозиції? Останнім часом цей тренд спостерігається досить активно. І під час протестів із закликами звільнити Саакашвілі, і під час березневих виступів проти спроби парламенту протягнути закон про іноагнетів.

Я думаю, що в Грузії буде сформовано альянс між президентом та грузинською опозицією, прихильниками Саакашвілі. Разом вони спробують взяти реванш і прийти до влади вже посиленою – спільною – командою. Або внаслідок масштабних протестів, вуличного тиску на нинішні парламент та уряд, або внаслідок найближчих виборів.

Ну, а для Росії все, що відбувається – заради логістики (обходу санкцій) і посилення своїх позицій на Південному Кавказі.