До роковин підриву Києва радянськими окупантами. То хто ж такий Іван Кудря?

Радянська держбезпека, готуючись до здачі територій влітку 1941 року, активізувала роботу з формування нелегальних резидентур для організації диверсійно-розвідувальної роботи в німецькому тилу, а також терористичної діяльності проти нелояльних співгромадян.

Невідомо чому, резидентом в окупованому Києві став 29-річний лейтенант держбезпеки з дипломом школи-семирічки Іван Кудря з позивним «Максим», що працював на оперативній роботі по лінії розробки українських націоналістичних середовищ. У підпорядкуванні Кудрі було двоє кадрових чекістів та група «агентів» – нещасних молодих киянок приємної зовнішності, чиїх чоловіків репресувала держбезпека, а їх самих змусили погодитись на негласну співпрацю, а заодно й спати з чекістами.

Для порівняння, резидентуру в окупованому приморському Миколаєві доручили формувати 33-річному Віктору Лягіну – випускнику Ленінградського політеху, інженеру-механіку, до війни помічнику резидента НКВС в Сан-Франциско (спеціалізувався по лінії ВМС) та в Нью-Йорку, після відкликання до Москви очолював лінію науково-технічної розвідки в центральному апараті НКВС.

На рахунку групи Лягіна, який прибув до Миколаєва у 1942 році з групою спецпризначенців, серйозні диверсії в порту, на аеродромах і нафтобазі.

На рахунку ж групи Кудрі – втрачені на конспіративній квартирі в хмарочосі Гінзбурга (тепер там готель «Україна») гроші, документи прикриття, зброя та боєприпаси, радіостанція та казки про начебто проведені диверсії і реально розклеєні на вулицях Києва листівки зі зведеннями Радянського інформбюро для підняття настрою киянам.

Коли професійні армійські та чекістські радянські диверсанти розпочали серію підривів радіокерованих фугасів у Києві наприкінці вересня 1941 року, Кудрю про це до відома ніхто не поставив.

Тож радянський Джеймс Бонд зі своєю агентесою вискочили на вулицю в самісінських трусах безпосередньо перед підривом хмарочосу, коли Хрещатик уже гримів вибухами.

Тим не менше, через 20 років після цих подій Кудрі, якого впіймали разом з актрисою київської опери Раїсою Окіпною та відповідно оформили співробітники гестапо, присвоїли звання «Героя Радянського союзу», а в Борисполі поставили бронзовий бюст.