Висновок з того, що відбувається в Ізраїлі, для нас вже очевидний

Не буду займатися просуванням теорії змов і спекуляціями. Ми не знаємо, чи доклала РФ руку до конфлікту навколо Гази. Встановити це майже неможливо. Але могла і їй це однозначно вигідно. Питання звісно в перенесенні фокусу увагу на Близький Схід. Конфлікт може вдарити по нафтових цінах, причому не одразу, а з певною затримкою. Він також значно міняє кут зору на інші процеси: пожвавлення відносин між Саудівською Аравією та Іраном, а головне на «примирення», а краще сказати нормалізацію відносин між Ізраїлем та арабським світом. А також дає нові шанси для посередницьких зусиль Китаю. Є й ще один важливий аспект.

Консервативні крила республіканців у США традиційно мають тісні та сталі зв'язки з Ізраїлем, включаючи і, до речі, Трампа. Виникнуть заклики збільшити допомогу Ізраїлю і це на фоні необхідності тримати у фокусі уваги Тайвань. Ні, це не вплине на обсяги наступного пакету, але дискусії в Конгресі ускладнить, адже з'явиться новий аргумент – як виправдання. І на перспективу теж. З'являться також заклики надати більш чітку стратегію: скільки ресурсів, коли і для чого, це вже лунало і буде посилюватися. Тому все, що почалося навколо Гази, слід врахувати в наших планах як виклик і дуже непростий.

Один висновок з того, що відбувається в Ізраїлі, для нас вже очевидний. Це те, що «ізраїльська» модель безпеки нам в протистоянні з РФ не пасує. І ми маємо жорстко і креативно використовувати цей аргумент з нашими союзниками з НАТО, насамперед з американцями. Звісно, аналіз того, що відбулося, чому не спрацювали шалені інвестиції в безпеку в Ізраїлі, ще попереду. Для Ізраїлю це також момент істини – тепер там буде відлік часу «до і після» цієї атаки.

Нам теж варто детально подивитися на те, як і чому не спрацювали ізраїльські системи безпеки, адже в Ізраїля є чому і потрібно навчатися. Але брати за основу їхню модель безпеки для нас означає постійно бути у стані небезпеки. Тому ніяких альтернатив НАТО в сьогоднішній реальності немає.