«Дотягнути до листопада». Про російську другу хвилю мобілізації і не тільки

Насамперед потрібно пам'ятати, що в РФ військові рішення ухвалюють згідно з політичними інтересами.

Наприклад, армія РФ спрямувала купу зусиль, щоб зупинити ЗСУ на смузі мінних полів, щедро всіяній фортифікаційними спорудами.

Наскільки я розумію, «смуга забезпечення» має слугувати буфером, покликаним прийняти на себе стартовий удар противника, щоб уповільнити його просування, поки на основній лінії війська готуються до оборони.

Але Путіну було важливо продемонструвати, що «український наступ зазнав краху», і тому на цю смугу кидалися і кидалися резерви.

І зараз ми стоїмо перед питанням – чи достатньо багато їх убилося, щоб пройти другу лінію стало простіше?

Тут, як то кажуть, помолимося. Час ще є.

А тепер про мобілізацію.

Я вже писав, що другої хвилі не буде, доки в РФ не пройдуть вересневі вибори. Вибори (а точніше, «вибори») відбулися. Що далі?

А далі все одно незрозуміло. Теоретично у РФ є віконце в жовтні-грудні, коли цю хвилю можна провести. У мобілізацію на початку 2024 року я не вірю, тому що на березень призначена чергова церемонія привітання Путіна з обранням. Потрібно, щоб до цього моменту негатив від вторгнення війни з російського телевізора в російські квартири ґрунтовно забувся.

А ще краще, взагалі обійтися без «хвилі» до березня.

Тому в Кремлі напевно ставлять завдання Шойгу і компанії за всяку ціну гальмувати просування ЗСУ до того моменту, як розкиснуть поля і дороги. Їм дуже хотілося б, щоб у листопаді, як і рік тому, український наступ зупинився. І щоб заморозка тривала як мінімум до весни. Тоді можна було б сподіватися дотягнути до березня на особовому складі, що залишився, а після чергового воцаріння вже мобілізувати, як хочеш.

Я часто писав, що на нашу користь грає спотворення інформації, яка надходить до Путіна. Він може дивитися на перебільшені циферки втрат ЗСУ, применшені циферки втрат РФ, і думати: «Дотягнемо».

Але реальність може виявитися іншою. І тут ми знову помолимося.

У Путіна є ще один мотив якомога довше сподіватися пропетляти – йому створили «цифрову мобілізацію». Вона потрібна, щоб від моменту ухвалення рішення до вибудовування черг у військкомати минуло якомога менше часу. Особисто я не впевнений, що все так і спрацює, але це вже інша історія.

Підсумуємо. Зараз ЗСУ б'ються не тільки з російською армією, а й із часом. Є приблизно півтора місяця на те, щоб здивувати Путіна і всіх тарганів у його голові. І тут ми помолимося втретє і востаннє на сьогодні раз.