Чи всі наші лікарі так роблять? Мікробіолог пояснила навіщо медикам одноразові рукавички

В Україні та Західних країнах різниться ставлення до використання медичних рукавичок. Якщо в Україні медики вважають, що рукавички в першу чергу варто використовувати для їхнього захисту – то за кордоном думка протилежна. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

«Медичні працівники вважають, що рукавички – це для їхнього захисту. У той час як на Заході рукавички – це те, що захищає пацієнта від госпітального середовища. І змінювати рукавички лікар має обов’язок перед кожним новим пацієнтом. Чи всі наші лікарі так роблять?» – зауважує мікробіологиня.

За її словами, за кордоном з госпітальними інфекціями дуже суворо борються. Хоч такі інфекції там теж існують, але ймовірність «підчепити» їх – інша.

«І у лікарні десь в Європі діє дуже суворий інфекційний контроль, дуже добре все стерилізується, змінюється, контролюється, висівається, тоді як в Україні це просто ігнорують. Перш за все, в наших лікарнях немає розуміння, що такий контроль взагалі потрібен», – пояснила фахівчиня. 

Мошинець додала, що в Україні все починається «від нерозуміння того, що рукавички слід змінювати перед ліжком кожного хворого». 

Нагадаємо, європейські лікарні відмовляють українцям в реабілітації, оскільки бояться отримати у свої лікарні наші штами, які немає чим лікувати.

Мікробіологиня пояснює: «Якщо у них (у Європі – ред.) трапляється пацієнт з резистентністю до класичних антибіотиків, то вони використовують нові, яких в нас немає. І ці нові антибіотики більш-менш ефективні при резистентних європейських штамах. Але українські штами «зламали» вже й останній суперновий антибіотик – цефідерокол».

Між тим, світова преса б’є на сполох: Україна стала розсадником антибіотикорезистентних інфекцій. The Sunday Times опублікувала матеріал із заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі, зокрема, йдеться про дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету, під час якого науковець перевірив зразки від 141 пацієнта, які проходили лікування в українських клініках.