Переговори з Росією: кому з політиків на WhatsApp подзвонив Лукашенко та як формували делегацію

Переговори з Росією: кому з політиків на WhatsApp подзвонив Лукашенко та як формували делегацію
На зв'язок із Києвом напросився Лукашенко, хоч із території саме його країни на столицю рухались колони техніки
фото з відкритих джерел

У тісних укріплених пунктах Києва на початку великої війни народилось «бункерне братство»

Одним із ключових невирішених питань, яке залишалось на початку повномасштабного вторгнення – як сконтактувати з Росією і зрозуміти, чого вона, власне, хоче. Першим вийшов на контакт з Україною самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. Згодом була сформована делегація для переговорів із Росією, у яку включили всіх, хто просто був у бункері під рукою. Про це «Українській правді» розповів очільник фракції «Слуга народу».

«Ми ж не розуміли, що це за «денацифікація», якісь там незрозумілі терміни, які були публічно Путіним у відеозверненні озвучені, – пригадав Арахамія, який стане головним переговорником з Росією на наступні місяці. – А що це конкретно означає – у принципі ж ніхто не зрозумів». 

За словами нардепа, перша нагода з'ясувати, чого хочуть росіяни, випала, коли на зв'язок із Києвом напросився Лукашенко. І хоч із території саме його країни на столицю рухались колони техніки, розмова з ним відбулась. 

«Так, здається, це було 24-те чи 25-те лютого. «Славнозвісний» депутат Євген Шевченко якимось чином дістав цього Лукашенка. І передав через Буданова на мій телефон. Мені на WhatsApp подзвонив Лукашенко. І президент відмовився з ним розмовляти. А я попросив, що, кажу: «Давай на гучномовці я включу, щоб просто ми могли почути, тому що з цього боку ж наступають вони. Треба просто розуміти – може, він щось скаже, якусь інформацію, яка буде мати якусь цінність», – розповів Арахамія.

Власне, під час тієї розмови й відбулась перша домовленість про те, щоб зустрітись з росіянами. Склад делегації потім формувався доволі швидко – їхали ті, хто був під рукою в бункері й бажано мали вже якісь контакти з білорусами чи росіянами до вторгнення.

«Подоляк знав цього Макєя покійного, який з МЗС Білорусі. Він якимось чином мав із Білоруссю конекшен ( зв'язок – «Главком») колись давно. Його тоді ж депортували, здається. І він каже: «Я цього Макєя знаю». Я кажу: «Ну знаєш, тоді поїхали з нами, бо ти маєш хоч якийсь персональний контакт». Резніков по Мінському процесу знав Гризлова. Я як виїхав, якось не обговорювалось, чому я. Тому що з мого телефона дзвонили. Ну якось взяли й поїхали. 

Ну, знаєте, не було там такого, що давайте зробимо делегацію. Тому що часу не було на це. І де, наприклад, взяти з МЗС людину, а де цей МЗС? Ну, ви ж розумієте, що ми не розуміли, де ці люди, яких треба зараз викликати. Тобто от хто був навколо, з тих зібрали й поїхали», – поділився керівник фракції «Слуга народу».

Хто був поруч, той і брав на себе посильну частку роботи. Незалежно від того, яка у людей була попередня історія стосунків – перші дні вторгнення чітко визначили, хто насправді «свої», а хто – «чужі». У тісних укріплених пунктах Києва саме тоді народилось щось, що можна образно назвати «бункерним братством».

«Я тоді цього не відчував, але потім, – зауважив Давид Арахамія. – Це нормальний людський процес: коли хтось готовий не на словах, а на ділі померти поряд із тобою, ти це будеш цінувати. 

Мені це теж розповідав міністр внутрішніх справ Монастирський. Біля нього фактично два начальники залишилися. Він каже: «Вони завжди будуть зі мною. Тому що вони зі мною хотіли померти. У мене моральні зобов'язання перед ними». 

Нагадаємо, переговори з Росією розпочалися через декілька днів після повномасштабного вторгнення. Ключовим питанням було негайне припинення вогню та відведення військ із території України.

До складу делегації увійшли: голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія, міністр оборони України Олексій Резніков, радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк, перший заступник глави делегації України в Тристоронній контактній групі Андрій Костін, народний депутат Рустем Умєров та заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький. Перемовини відбувалися на українсько-білоруському кордоні, у районі річки Прип'ять. 

Під час другого раунду переговорів у порядку денному було негайне припинення вогню, перемир'я та гуманітарні коридори.

Згодом, наприкінці березня, переговори пройшли у Стамбулі: Арахамія заявив, що Україна готова до переговорів Зеленського з Путіним. Делегації обговорювали договір про міжнародні гарантії безпеки для України.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський перші місяці повномасштабного вторгнення провів у бункері часів СРСР. Разом із главою держави глибоко під землею перебували й представники влади. У перші дні великої війни гостей у президентському бункері було чимало як на суперсекретний об'єкт – усі ходили в душ президента: що відбувалося у бункері Зеленського у перші дні війни.

Крім того, Арахамія розповів про будні у бункері президента: він «крав» із Подоляком вино у Тимошенка та ночував із Верещук.

Як відомо, рішення керівництва України лишитися в Києві було важливим для підтримки українців: що робили на початку війни Зеленський, Залужний, Монастирський та Резніков.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: