На дочасні вибори погоджуються навіть ті політики, які вважають їх незаконними
Президент Володимир Зеленський за добу виконав те, про що заявив у своїй інавгураційній промові. 21 травня новий глава держави підписав указ про розпуск Верховної Ради. Дочасні парламентські вибори мають відбутися 21 липня. Наступного дня після публікації указу розпочнеться 60-денна виборча кампанія.
Розгону парламенту передували консультації з лідерами парламентських фракцій і груп. Така процедура передбачена законом і Зеленський сьогодні вранці її виконав. «Главком» чатував біля Адміністрації президента і розбирався, за як торгувались провідні політики і за якими правилами врешті пройдуть передчасні вибори.
Ляшко. Шоу одного актора
Більшість лідерів депутатських фракцій і груп приїхали на Банкову заздалегідь. На зустріч з новим главою держави, а вона була призначена на 10 ранку, запізнитися дозволила собі лише Юлія Тимошенко. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко приїхав під Адміністрацію на велосипеді. Поскаржився журналістам, що немає де його припаркувати і попросив приглянути за його транспортом, поки він консультуватиметься з Зеленським. Як виявилося, це було лише початком шоу. В середині будівлі Адміністрації Ляшко почав трансляцію зі свого телефону: показував багаті інтер’єри та обурювався зайвою розкішшю офісу президента. Потім головний радикал спрбував пройти із телефоном до залу переговорів, але на заваді стала охорона. Зі стріму було видно, що початок консультацій затримується. Тому Ляшко, користуючись такою нагодою, вирішив заручитися підтримкою присутніх глав фракцій і керівників парламенту. І Юлія Тимошенко, і Олег Березюк, і Вадим Новинський, і віце-спікери Оксана Сироїд та Ірина Геращенко схвалили ідею зі стрімом. Геращенко навіть встигла пояснити Ляшку, чому вираз її обличчя під час церемонії інавгурації був таким здивованим:
– Ірино, люди все питали: що коли виступав Зеленський, ви за щось задумалися. То за що ви задумалися, якийсь цікавий вираз обличчя був у вас?
– Шановні люди! Справа в тім, що коли ти сидиш у президії, навпроти тебе сесійна зала. І час від часу я дивилася на Олега Ляшка. І в цей час мої очі округлювалися.
За мить до зали зайшов президент Зеленський і відразу попрямував до Ляшка із питанням: «Як ви ставитеся до дострокового припинення повноважень Верховної Ради?»
– Я ставлюся нормально. Володимир, Володимир Олександрович, - намагався продовжити розмову Олег Ляшко, - дозвольте вам одне запитання?
– Дякую вам за позицію, - відповів на це новообраний президент і втік до іншої зали.
Небажання Зеленського далі спілкуватись з Ляшком викликало обурення у останнього. Лідер Радикальної партії поскаржився, що система із зміною президента не міняється і до глави держави все так само складно потрапити, як було і при Порошенкові.
При цьому охорона не пустила Ляшка і до зали, де мали пройти перемовини. Умову залишити при вході телефон той відмовлявся виконувати, але зрештою зі сваркою і штовханиною погодився: вимкнув стрім і приєднався до колег.
Журналістам довелося довгенько чекати результатів цих консультацій.
Чи всі готові до виборів
Після двох з половиною годин до журналістів по черзі вийшли лідери фракцій. Першим був знову Олег Ляшко. «За результатами розмови президент направив лист голові парламенту щодо призначення позачергового засідання Верховної Ради задля зміни виборчого законодавства. Орієнтовно вибори відбудуться 21 липня», - сказав він.
Артур Герсимов з БПП в цей час чекав на вулиці своєї черги на брифінг. «Хтось з учасників зустрічі пропонував хоча б відтермінувати розпуск?», - поцікавився «Главком» у лідера фракції Блоку Петра Порошенка. «Певні фракції, зокрема, «Батьківщина», - посміхаючись, відповів політик. За його словами, всі погоджуються на дострокові вибори і немає жодного значення, коли саме вони відбудуться, 14, 21, чи 28 липня. Принаймні ці дати останніми днями фігурували у ЗМІ як можливі дні проведення позачергових виборів.
Лідер «Самопомочі» Олег Березюк також заявив про підтримку розпуску Верховної Ради 8-го скликання, називаючи указ про розпуск парламенту, якщо такий вийде, «політико-правовим рішенням».
«Народний фронт», який своїм виходом із коаліції минулого тижня намагався заблокувати розпуск Ради, продовжував наполягати на незаконності такого рішення, але доводив, що дострокових виборів не боїться. «Цілком логічно, що Зеленський хоче завести фракцію до наступної Верховної Ради. Депутати «Народного Фронту» прийняли рішення щодо участі у сумнівних дострокових виборах». Ніхто за крісла не тримається. Ми готові відстоювати наш курс реформ і наші ідеї», - сказав лідер франції Максим Бурбак.
А от лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко чи не єдина з-поміж усіх присутніх назвала намір Володимира Зеленського достроково припинити повноваження Верховної Ради цілком законним. Вона послалася не тільки на статтю 106 Конституції, яка говорить про право президента припинити повноваження парламенту в разі відсутності коаліції протягом 30 днів, а і на статтю 102 Основного закону, відповідно до якої «президент України є гарантом державного суверенітету,… прав і свобод людини і громадянина». Як аргумент для легітимності майбутнього указу президента Зеленського вона згадала указ президента Ющенка від 2007 року, за яким глава держави з посиланням саме на 102 статтю Конституції ухвалив рішення розпустити Верховну Раду. Мовляв, якщо тоді було все законно, то чому зараз ні?!
За яким законом відбудуться парламентські вибори
Учасники консультацій припускали, що указ про розпуск парламенту може з’явитися у середу. Але вже до вечора Зеленський довів, що відступати не збирається. Разом з оприлюдненим біля 17 години указом про дочасне припинення повноважень Верховної Ради президент звернувся до спікера Андрія Парубія з проханням скликати позачергове засідання Верховної Ради 22 травня та включити до порядку денного розгляд питань про зміну виборчого законодавства та закону про публічні закупівлі.
Андрій Богдан провів брифінг для ЗМІ (фото: Станіслав Груздєв, Главком)" itemprop="image" class="image_up" width="959" height="611" />
Під час ранкового брифінгу на той момент ще радник з юридичних питань Зеленського Андрій Богдан (увечері він був призначений головою Адміністрації президента) розповів журналістам, що під змінами до виборчого закону слід розуміти необхідність відмови від мажоритарки і зниження прохідного бар’єру з нинішніх 5% до 3%. Такі зміни на словах підтримали лідери всіх фракцій і груп у парламенті, окрім БПП. Блок Петра Порошенка вже виступив із різкою критикою нового глави держави, звинувативши його у небажанні відкривати списки. «Пожежні зміни до виборчого законодавства вже після того, як оголошене рішення про розпуск Верховної Ради, – це фікція, а не реформа виборчої системи… Ініціатори швидкої корекції закону залишають незмінною ключову проблему – закритість партійних списків. Якою б не була система – змішаною, мажоритарною чи пропорційною – списки мають бути відкритими. Це і є реформа, все інше – її імітація або чистої води політична кон’юнктура», - ідеться в заяві. На думку соратників Порошенка, зниження прохідного бар’єру до 3% створює ситуацію політичної безвідповідальності, і може бути шляхом до того, що у парламент пролізуть регіональні політичні проекти та «кишенькові» партії, які фінансуються олігархами.
У розмові з «Главкомом» лідер «Самопомочі» Андрій Садовий повідомив, що його політична сила підтримуватиме зміни до виборчого законодавства навіть в тому випадку, якщо не вдасться відкрити списки. Мовляв, краще так, ніж ніяк. Проте якою буде остаточна версія змін до виборчого закону, у кращому випадку стане відомо лише завтра, визнають депутати у розмові з «Главкомом»
Відповідно до нинішньої редакції закону «Про вибори народних депутатів України» «позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування указу президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України». В Україні нема обмежень щодо термінів зміни виборчого законодавства, але рекомендації Венеційської комісії говорять, що не можна його змінювати, коли виборчий процес вже стартував. Таким чином, аби вибори відбулися 21 липня за новим законодавством, 22 травня депутати мають ухвалити усі зміни до законодавства, запропоновані президентом.
Тож в разі, якщо депутати не зможуть ухвалити ці зміни, після опублікування указу президента парламентські вибори відбуватимуться за старим законом. Інший варіант – оприлюднення іншого указу із вказанням іншої дати дочасних парламентських виборів, наприклад, 28 липня. На цій даті наполягала Юлія Тимошенко. Але, на думку екс-заступника голови ЦВК Андрія Магери, головна проблема, на якій можуть спіткнутися депутати, – скасування змішаної системи. Мажоритарна частина цієї системи згадується в багатьох законах, і експерт сумнівається, що за один день можна терміново внести зміни в усі з них. Станом на зараз зробити математичні прогнози щодо голосування на позачерговому засіданні складно. Депутати того ж БПП розділились щодо підтримки ініціатив Зеленського, важко спрогнозувати поведінку мажоритарників і багато чого має вирішитись зранку в середу.
.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0