Батько трьох дітей просив про відстрочку, бо платить за навчання повнолітньої доньки: що вирішив суд

Наявність у сім’ї чоловіка статусу багатодітної, та утримання ним трьох дітей, один з яких досяг повноліття, не надають йому права на відстрочку. Таке рішення ухвалив Верховний Суд, пише «Судово-юридична газета».

Згідно із деталями справи, позивач отримав повістку з вимогою з’явитися до ТЦК, а після адвокатського запиту із проханням надати інформацію щодо можливості надання відстрочки отримав відмову.

Чоловік вказував, що є багатодітним батьком трьох дітей. Він звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення ТЦК про відсутність у нього обставин, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та надати відстрочку на підставі абзацу 4 ч. 1 статті 23 Закону від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд залишив це рішення без змін, зазначивши, що у позивача немає підстав для відстрочки через відсутність трьох неповнолітніх дітей.

У касаційній скарзі позивач наполягав на тому, що обов`язок, який покладено на нього, відповідно до положень статей 198, 199 Сімейного кодексу України, щодо утримання доньки, яка досягла 18 років у зв`язку із продовженням нею навчання, та наявність ще двох дітей до 18 років, надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Визначальними для вирішення цього публічно-правового спору було встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно обставин цієї справи, позивач має лише двох дітей віком до 18 років. Наявність у сім`ї позивача статусу багатодітної, та утримання позивачем трьох дітей, одна з яких досягла повноліття, не надають йому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 4 ч. 1 статті 23 Закону №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності встановленого факту утримання ним саме трьох і більше дітей віком до 18 років. А такі обґрунтування касаційної скарги свідчать про помилкове трактування норм права, що регулюють спірні правовідносини, вказав Верховний Суд.

Також в цій справі Верховний Суд вказав, що не можна ототожнювати адвокатський запит до ТЦК щодо надання інформації про можливість отримання відстрочки від призову із зверненням військовозобов’язаного для прийняття рішення про відстрочку.

Враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, він не є зверненням військовозобов`язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову.

Нагадаємо, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишив частину. Так він прагне привернути увагу до відсутності встановлених термінів служби у війську та того, що за Конституцією громадяни України мають обовʼязок захищати державу. Цей випадок сколихнув мережу. Думки українців розділилися: одні підтримують військовослужбовця, пояснюючи, що він дійсно втомився, інші вважають, що вчинок Гнезділова – зрада побратимів. Детальніше про випадок втечі з війська Сергія Гнезділова – у матеріалі «Главкома».

Згодом стало відомо, що ДБР затримало військового Сергія Гнезділова. Як наголосили правоохоронці, демонстративне та публічне залишення військової частини в умовах воєнного часу є «не тільки аморальним щодо побратимів, які залишилися на фронті, але й деморалізує суспільство та ініціює хибну дискусію, що однозначно працює на руку нашому ворогові».

Після вивчення матеріалів справи та низки процесуальних дій слідчі ДБР затримали військовослужбовця за підозрою у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану (за ч. 4 ст. 408 КК України).Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.

До слова, Верховна Рада ухвалила в цілому закон №11322 про звільнення військових від кримінальної відповідальності за перше самовільне залишення частини та дезертирство. Для повернення на службу потрібна письмова згода командира частини. За відповідний законопроєкт проголосували 270 народних обранців.

Так, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальні злочини за статтями «Самовільне залишення частини» та «Дезертирство», може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулась із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до служби.