Як сталося «диво»: архієпископ УПЦ МП пояснив спільний молебень з ПЦУ
На спільний молебень на Великдень, на який зібралися представники всіх християнських конфесій, прийшли і представники УПЦ МП, які досі у таких зібраннях участі не брали
Спільна молитва за Україну на Великдень у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Чернігова відбулась за участі представників різних конфесій. Унікальним випадком стала присутність на молебні архієпископа Любецького УПЦ МП Никодима (Пустовгара). В інтерв'ю «Главкому» він пояснив, як це стало можливим.
Представник УПЦ МП розповів про запрошення та участь у молитві. «Мені сказали, чи я не проти (прийти)? Я відповів, що не проти, прийду, якщо покличете. Приємно те, що нас (УПЦ МП) також позвали. Ми зібралися, почитали молитву за Україну. Кожен по черзі прочитав. Приклалися до мощей, поспілкувалися між собою. Коли зараз у Чернігові створили свою Раду церков, то нас на її засідання жодного разу не кликали. Бо зараз ми – як поза законом, нас ніде немає, нас нікуди не звуть», – розповів архієпископ.
Згідно з законом №8371, в Україні заборонена діяльність релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
Як відомо, архієпископ УПЦ МП у жовтні 2024 року підписав публічну заяву проти втручання Російської православної церкви у справи УПЦ. Водночас він критично поставився до ідеї переходу до ПЦУ. Також, за його словами, більшість архієреїв УПЦ МП у регіонах підтримують неофіційні контакти з духовенством ПЦУ та відкриті до діалогу. На його думку політичний тиск може лише зашкодити церковному порозумінню.
Як відомо, у спільному молебні 20 квітня на Великдень взяли участь духовенства Православної церкви України (ПЦУ), Української греко-католицької церкви (УГКЦ), Римо-католицької церкви та протестантської церкви «Спасіння», а також архієпископ Української православної церкви Московського патріархату.
Нагадаємо, минуло вже понад вісім місяців з моменту ухвалення закону, який забороняє діяльність в Україні релігійних організацій із центром у державі-агресорі, тобто у Москві. Згідно із його нормами, релігійні громади, які держава вважає пов’язаними з Російською православною церквою (РПЦ), мали дев’ять місяців, аби розірвати зв’язок із Москвою.
Коментарі — 0