Чи потрібне економічне бронювання? Нардеп прокоментував скандал у соцмережі

Народний депутат України, голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха відреагував на дописи військових і волонтерів щодо ймовірного розгляду у Верховній Раді чотирьох законопроєктів про економічне бронювання. Відповідний допис він опублікував на Facebook.

Два дні тому військовослужбовиця Ярина Чорногуз заявила, що за її інформацією, наступного тижня розглядатимуться законопроєкти про так зване «економічне бронювання» з наміром прийняти один із них. Чорногуз зазначила, що депутати пропонують, аби очільник підприємства міг би забронювати певну кількість працівників, та щомісяця платити за них 20 тисяч гривень «відкупних». На її думку, це обурливо.

Дмитро Наталуха після публікації Чорногуз заявив, що ситуація з «резонансними дописами» щодо розгляду законопроєктів може бути вигідна «третій стороні».

«Проблема у тому, що сам предмет «сенсації» (розгляд законопроектів у Раді), укріплює мене у думці, що попри щирість і справжність емоцій авторів цих дописів, існує третя сторона, яка вміло використовує ці емоції собі на користь. Просто тому що «надійні люди, які дбають про інтереси військових», від яких, зі слів однієї з авторок, вона дізналась про цю новину, забули сказати військовим декілька важливих речей», – зауважив політик.

Нардеп пояснив, що без рішення комітету законопроєкти до зали Верховної Ради потрапити не можуть, проте комітет даного рішення ще не вносив, і це є публічно відомо. Теж на сайті комітету можна перевірити, що невідомі й дати, коли законопроєкти розглядатимуться в комітеті.

«Крім цього, ці самі «надійні люди, які дбають про інтереси військових» могли б їм ще і чесно сказати як буде. Бо буде гірше. Бо кількість власних грошей, які військові зі своєї зарплати витрачають на закупівлю, заправку і ремонт корчів, купівлю снаряги, дронів і інших матеріально-технічних засобів, і ще на додачу й на дистанційне утримання родини – буде лише більшати», – заявив нардеп.

Наталуха наголосив, що закордонні партнери дають Україні лише зброю, у той час як все інше забезпечує бізнес через сплачені податки.

«Далі – проста математика, яка нікому не подобається, бо ж вона не про чин, не про обовʼязок. Менше працюючих підприємств в економіці – менше податків. Менше податків - менше забезпечення і так далі – аж до дуже неприємного фіналу, коли реальний вибір стоятиме між справедливістю і забезпеченістю», – підкреслив голова комітету.

Політик розповів, що нещодавно був на Сході, де дізнався про витрати військових на амуніцію. Він пояснив, що їх мала б повінстю забезпечувати держава, проте наразі у бюджеті не вистачє «кілька сотень мільярдів».

«Економічні наслідки помічаєш не одразу, це тобі не прорив фронту. Ну, хіба що курс стрибне, чи ціни на паливо. А так – що взагалі таке те «скорочення економіки»? Важко зрозуміти. Бо це не про емоції, тут треба розбиратись. Як, вочевидь, важко зрозуміти і до чого призводить навмисне зіткнення лобами двох категорій населення – підприємців і військових. Як і те, що агресивне просування ворожого і брехливого наративу «воюють тільки бідні» неминуче призведе до іншого наративу – «армія гола і боса», – наголосив депутат.

Дмитро Наталуха додав, що після поїздки на фронт отримав ідеї від захисників, як врегулювати ситуацію, та запросив до діалогу військових, волонтерів та юристів.

Раніше в інтерв'ю «Главкому» Дмитро Наталуха розповів детально про механізми бронювання. Суть одного із законопроєктів така: підприємства виключно з «білими» зарплатами без заборгованостей зі сплати податків зможуть забронювати важливий для себе персонал за фіксовану щомісячну суму (попередньо – 20 тис. грн.). При цьому нікуди не діваються обов’язки по сплаті податків з зарплати та ставки військового збору у 1,5%. «Стратегічність» організації значення не матиме, але забронювати можна не більше 50% її працівників і не більше, ніж на рік кожного.

Також Наталуха заявляв, що економічне бронювання дасть бізнесу можливість розвитку, а Силам оборони – 200 млрд грн на рік військового збору.

До слова, Україна розширила мобілізацію та має на меті мобілізувати 200 тис. осіб до кінця року. Міністерство оборони відзначає позитивну динаміку темпів мобілізації в Україні. Ситуація значно краща порівняно з березнем та лютим

Раніше стало відомо, що до війська можуть мобілізувати осіб віком до 25 років, якщо вони набули статус військовозобов'язаного, зокрема проходили строкову службу, навчалися на військовій кафедрі або мали військовий квиток з позначкою «не придатний до служби у мирний час».

Крім того, понад три тисячі українських в’язнів уже отримали умовно-дострокове звільнення та направлені до військових частин для проходження військової підготовки.