«Лук'янівська фортеця» чи «Непереможна»? Навколо назви станції метро розгорілася суперечка

На сайті Київської міської ради зареєстрували петицію з пропозицією змінити назву станції Сирецько-Печерської лінії метрополітену «Лук'янівська» на «Непереможна». Автор звернення вважає, що такий крок допоможе увічнити сучасну історію боротьби столиці. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на текст петиції.

Петицію створив Дмитро Ніколаєвський. За його словами, Київ має активніше фіксувати у міському просторі події сучасної повномасштабної війни та героїзм українців.

«Нам треба увічнювати наше героїчне сьогодення. Станція вже стала символом стійкості українців та здатності столиці відновлюватись попри постійні напади з боку ворога», – наголошує ініціатор звернення.

Для того, щоб міська влада та профільна комісія Київради розглянули це звернення, петиція має набрати 6 000 підписів протягом наступних 57 днів, наразі петиція зібрала 139 підписів.

Пропозиція перейменування також активно обговорюється в соцмережах. Серед головних варіантів, які зараз найжвавіше обговорюються в інтернет-спільнотах – «Непереможна» та «Лук'янівська фортеця». Проте реакція киян у коментарях на таку пропозицію виявилася переважно скептичною та критичною. Більшість користувачів категорично виступають проти чергової зміни топонімів і закликають залишити історичну назву станції у спокої. Зокрема, киянка Віталія Бобир лаконічно написала: «Залиште її в спокої», а Альона Мацукевич підкреслила: «Лук'янівська це Лук'янівська. Крапка».

скриншот

скриншот

Багато містян також вважають подібні дискусії абсолютно недоречними під час війни. Олена Сидоренко обурилася закликами до нових перейменувань, зазначивши, що це зараз «не на часі». Своєю чергою, Ігор Кравець порадив авторам ініціативи спрямувати свої зусилля в більш практичне русло, поцікавившись, чи не знайдуть «панове з активною громадянською позицією якесь більш корисне заняття».

скриншот

скриншот

Нагадаємо, масована атака на Україну у ніч проти 24 травня стала однією з найдорожчих і наймасштабніших за останній час. Росія застосувала від балістичних і гіперзвукових ракет до сотень ударних дронів та імітаторів, намагаючись одночасно перевантажити українську ППО і завдати максимальних руйнувань. Вартість цього удару вимірюється сотнями мільйонів доларів. «Главком» проаналізував, скільки саме коштувала Кремлю ця атака. 

Від російського обстрілу 24 травня постраждали шість областей України. Зокрема, у столиці постраждало 87 людей, серед них троє неповнолітніх. Двоє людей загинули. Унаслідок ворожої атаки у столиці пошкоджено 432 житлові будівлі. Найбільше в Шевченківському районі – 262. 

Зауважимо, що масований удар Росії по Києву в ніч на 24 травня, імовірно, був спробою очільника Кремля Володимира Путіна приховати приниження після параду 9 травня у Москві та невдачі російської армії на фронті.

До слова, Збройні сили Російської Федерації розпочинають «послідовне завдання системних ударів» по підприємствах українського оборонно-промислового комплексу в Києві. Як повідомило зовнішньополітичне відомство РФ, цілями ударів стануть об’єкти проєктування, виробництва, програмування та підготовки до застосування БпЛА, що використовуються «за сприяння фахівців НАТО, відповідальних за постачання комплектуючих, надання розвідданих та наведення».