Коли хороший хлопець – також і професія
Олександр Зінченко, якого ще взимку «Ман Сіті» хотів продати, навесні став основним виконавцем команди Ґвардіоли і виграв англійську Прем’єр-лігу-2018/2019
…Грудень 2018-го
Український хавбек «Манчестер Сіті» Олександр Зінченко у команді Хосепа Ґвардіоли з’являється хіба що на великі свята, та й виконує функції насамперед лівофлангового оборонця. Каталонський тренер не бачив українця у стартовому складі, та й узагалі фактично не розраховував на нього бодай у середній перспективі. Не дивно, що саме в той час з’явилося найбільше інсайдів про те, що Зінченко збирається залишити клуб. Як би йому не було комфортно в таборі однієї з найсильніших команд світу, проте він хотів отримувати значно більше ігрового часу. Коли тобі 22 роки, це бажання цілком нормальне.
Змагальні амбіції Сашка обіцяли матеріалізувати в іспанському «Бетісі» та італійському «Наполі». Українець схилявся до варіанту з севільським клубом. І майже погодився на трансфер. Проте за якийсь місяць-два ситуація перевернулася догори дриґом. «Зіна» став отримувати у складі чинного чемпіона Англії набагато більше ігрової практики. Ба більше, українець став гравцем основного складу.
Звичайно, така приємна трансформація сталася не в останню чергу через те, що конкуренти Сашка за амплуа – Делф та Менді – вибули надовго через травми. Однак у будь-якому разі не варто принижувати й помітний навіть неозброєним оком прогрес українця.
У лютому 2019-го офіційний сайт «Манчестер Сіті» назвав найкращим гравцем місяця саме українця. Таке почесне звання Зінченко здобув під час голосування вболівальників. Цікаво, що друге місце в цьому «плебісциті» посів Серхіо Аґуеро, якого визнали гравцем лютого номер один в усій англійській Прем’єр-лізі. Наставник «Ман Сіті» Ґвардіола так оцінив тоді свого підопічного: «Зінченко продемонстрував мені, наскільки важливо бути хорошим хлопцем. Недавно ми його майже продали, проте на кожному тренуванні я не помічав, що йому щось не подобається чи він чимось не задоволений. Думаю, на нього чекає довга кар’єра. Сподіваюся, що в «Манчестер Сіті».
То чим так вразив український футболіст свого іменитого наставника? Певна річ, не лише ретельним ставленням до своїх безпосередніх обов’язків. Чи не лише статусом хорошого парубка. Передовсім тим, що Зінченко нарешті повністю інтегрувався в змагальну схему команди, зрозумів, чого від нього вимагає тренер, і підкріпив це на практиці. Олександр перестав бути вузькопрофільним виконавцем. Він не лише має виконувати роль флангового оборонця, а й підключатися до атак, загострювати гру розрізними чи прострільними передачами. Ну і, певна річ, бути активним учасником загальнокомандного пресингу.
Такий прогрес українця можна відслідкувати завдяки цифрам. Якщо в минулому сезоні він провів у складі своєї команди трішки більше 620 хвилин в усіх турнірах (це дуже мало), то в сезоні нинішньому у його активі – понад 1600 хвилин змагального часу, один забитий м’яч і чотири результативні передачі. А ще він перший у команді за кількістю відборів м’яча у суперника, непоганий показник має і за перехопленнями м’яча, як, до речі, і за точністю передач. Словом, 22-річний хлопець за короткий проміжок часу навчився тому, чому дехто не може зметикувати за все своє футбольне життя. Причому, що показово, Зінченко став основним у «Ман Сіті» не стільки через свій винятковий талант, як через свою виняткову працелюбність, характер і вміння терпіти.
Квітень 2019-го
За інформацією поважних англійських джерел, манчестерський клуб і український футболіст досягли принципової домовленості про продовження угоди. Нинішній контракт Зінченка з «міщанами» мав закінчитися влітку 2020 року, тепер же угоду буде пролонговано мінімум ще на два роки.
12 травня 2019 року в останньому поєдинку сезону «Манчестер Сіті» зіграв на виїзді проти «Брайтона». Щоб вдруге поспіль стати чемпіонами, підопічним Гвардіоли треба було неодмінно перемагати своїх опонентів, щоб не бути залежними від поєдинку «Ліверпуля» – головного і єдиного конкурента «Сіті» в боротьбі за золото. Лідери зі своїм завданням впоралися. Як і завше останнім часом, у складі «міщан» з’явився і українець. Зінченко в нинішньому сезоні став для Ґвардіоли справжнім талісманом. Практично в усіх матчах, в яких Сашко виходив зі старту, його команда перемагала. Перемогла й цього разу.
Таким чином молодий, проте вже досвідчений український футболіст у складі «Манчестер Сіті» став дворазовим чемпіоном Англії. Цього разу — справжнім. Бо епізодичні появи у восьми поєдинках торішнього чемпіонату робили його причетним до титулу лише частково. Нині Зінченко — повноцінний гравець основи «Сіті».
Крім того, в активі Сашка – дві перемоги у фіналах Кубка англійської Ліги. Якщо 18 травня в фіналі Кубка Англії «Сіті» здолає скромний «Вотфорд», англійська колекція Зінченка поповниться п’ятим трофеєм. І за цим показником він зрівняється з уже легендарним Олегом Лужним, який на початку 2000-х небезуспішно захищав кольори лондонського «Арсеналу» і був у сезоні-2001/2002 першим українцем, якому вдалося стати чемпіоном Прем’єр-ліги.
Загалом у колекції Олега Романовича – одна перемога в чемпіонаті і по дві звитяги в Кубку та Суперкубку Англії.
Проте, враховуючи вік, амбіції та прогрес Зінченка, можна не сумніватися, що вже у наступному сезоні кількість його англійських трофеїв збільшиться. І колись, у майбутньому, саме на нього будуть рівнятися українські футболісти, які підкорюватимуть Туманний Альбіон.
Олександр Васильєв, для «Главкома»
Коментарі — 0