Європейські компанії переглядають свій бізнес із Китаєм

Для багатьох компаній з Європи бізнес у КНР стає менш привабливим. Кількість ризиків збільшується, а вигод дедалі менше, йдеться у дослідженні, проведеному Торговою палатою ЄС у Пекіні. Про це пише Deutsche Welle.

Європейські підприємства дедалі активніше переглядають свою ділову діяльність у Китаї. «Багато інвесторів тепер стикаються з реальністю того факту, що їхні проблеми на китайському ринку можуть мати довгостроковий характер», – йдеться в оприлюдненому дослідженні.

Найбільше занепокоєння європейських  підприємств викликає нинішня економічна слабкість КНР. Про це свідчать результати опитування 1700 європейських компаній, що працюють у Китаї. Іншим суттєвим викликом є ​​політизація ділового клімату, що посилюється в Китаї на тлі геополітичної напруженості і непрозорих приписів китайської влади.

Економіка КНР не оговталася остаточно після скасування обмежень, спричинених пандемією коронавірусу. Споживчий клімат у країні, як і раніше, на низькому рівні, криза у сфері нерухомості негативно позначається на інших секторах економіки, молодіжне безробіття високе. Керівництво КНР прогнозує на поточний рік зростання економіки на п'ять відсотків, але експерти вважають ці прогнози честолюбними.

У липні Компартія КНР ухвалила рішення просувати реформи, але конкретних рішень з того часу так і не оголошено. Прийнята на пленумі ЦК КПК програма свідчить скоріше про те, що «на тлі посилення пріоритетів у сфері безпеки перевага може бути надана не приватному, а державному сектору», – зазначає Торгова палата ЄС у КНР.

Іноземні компанії мають все більше труднощів через китайські закони у сфері контррозвідки та міжнародних відносин. «Це посилює привабливість інших ринків, які забезпечують більшу правову безпеку», – констатує Торгова палата ЄС. Водночас вона визнає, що Китай все ще зберігає «значний потенціал».

До слова, за підрахунками економістів американського інвестбанку Morgan Stanley, Китаю в найближчі два роки необхідно витратити близько $1,4 трлн для боротьби з дефляцією, уповільненням економіки та повернення до сталого зростання ВВП.