Прем'єрка Литви відмовилася йти у відставку через масовий витік даних з реєстрів

Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що не планує залишати свою посаду на тлі гучного скандалу, пов’язаного з масштабним витоком інформації з Центру реєстрів країни. Про це очільниця литовського уряду заявила в коментарі виданню Delfi, інформує «Главком».

Очільниця уряду Литви Ругінене наголосила, що зараз критично важливо не залишати посади, а зосередитися на ліквідації наслідків інциденту. За її словами, відставка на цей момент стала б «найкращим подарунком ворогам».

«Ми не ухиляємося від відповідальності. Але сьогодні дуже важливо наголосити, що уряд не повинен тікати від проблем, а має їх вирішувати. Будь-яка відставка чи подібне рішення стали б найкращим подарунком нашим ворогам», – зазначила прем’єрка Литви.

Зауважимо, ця заява стала відповіддю на заклики парламентської опозиції, яка звинуватила уряд та профільних міністрів у відсутності політичної відповідальності.

Раніше в Литві розгорівся потужний політичний скандал через збій та несанкціонований доступ до баз даних державного Центру реєстрів. Опозиційні партії парламенту виступили з вимогою негайної відставки ключових чиновників, включно з головою кабінету міністрів, звинувачуючи їх у халатності та неспроможності захистити критичну інфраструктуру.

Повідомляється, що розслідуванням масового витоку вже зайнялося Литовське бюро кримінальної поліції. Слідчі працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ, Мін'юстом, Міністерством економіки та інновацій, а також Департаментом державної безпеки.

За даними правоохоронців, кіберзлочинці підключалися до баз даних не лише з-за кордону. Вони змогли використати внутрішні цифрові системи інших литовських установ.

Нагадаємо, у Литві зафіксували масштабну кібератаку та несанкціоноване підключення до державних реєстрів, внаслідок чого зловмисники скопіювали понад 600 тис. конфіденційних записів. У крадіжці інформації підозрюють спецслужби Російської Федерації. 

«Главком» писав, що у Москві пригрозили зверненням до суду ООН через нібито «заборону» російської мови та «русофобію» у Латвії, Литві й Естонії. У російському зовнішньополітичному відомстві стверджують, що влада Латвії, Литви та Естонії нібито «забороняє» використання російської мови, «переписує історію» та проводить «каральну політику репресій і залякувань».

До слова, глава Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін заявив: уже за чотири-п'ять місяців Володимир Путін може втратити можливість вести переговори з позиції сили через економічний тиск, великі втрати російської армії та внутрішню нестабільність у РФ.