Причина перевороту у Нігері: світові ЗМІ оприлюднили свої версії

У західноафриканській державі Нігер стався військовий переворот, повалений законно обраний президент Мохамед Базум. У країні запроваджено комендантську годину та закрито кордони.

Внаслідок дій 26-27 липня влада в країні захоплена військовими, які контролюють ключові адміністративні будівлі у столиці Нігеру – місті Ніамей.

Ситуацією стурбовані не лише сусідні держави. Лідери багатьох країн закликали бунтівників звільнити президента Мохамеда Базума та повернутися до демократичних принципів управління. 

Лідер заколоту – Амаду Абдраман – з'явився в ефірі національного телебачення Нігера приблизно через добу після повалення чинного президента. Телеканал «Аль-Хадас» транслював виступ полковника, який сидів в оточенні дев'яти офіцерів та зачитував промову з аркуша. Він пояснив, що сталося: військові вирішили покласти край діючій системі через погіршення безпеки, а також погане управління, зокрема, в економічній та соціальній сферах.

Абдраман повідомив, що в республіці закриваються кордони, вводиться комендантська година та припиняється робота всіх установ. Повалену адміністрацію і президенту він гарантував недоторканність. Крім того, загарбники застерегли іноземні держави від втручання у справи країни.

Бунтівні військові, які взяли в полон президента Нігера, схоже, зміцнюють контроль над країною. Сотні їхніх прихильників вийшли на вулиці Ніамея: вони засудили Францію та Захід загалом і закликали Росію втрутитися у те, що відбувається.

Вранці в четвер обраного президента Нігера Мохамеда Базума було затримано і замкнено у себе в резиденції офіцерами своєї ж гвардії, які назвали себе «національною радою порятунку батьківщини». Заколотників підтримало найвище керівництво армії. У країні закрили кордони, запровадили комендантську годину, скасували конституцію та призупинили дію демократичних інститутів.

Військові, які повалили президента, прдставлять національну армію, яка зараз веде запеклі бої з угрупованнями Ісламської держави (ІДІЛ), які знаходяться на південь від Сахари. Країни Сахарської дуги, зокрема й Нігер, побоюються падіння своїх держав перед загрозою вторгнення радикалів ІДІЛ.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, який розмовляв із Базумом телефоном у середу, сказав журналістам у четвер, що він «надзвичайно стурбований» ситуацією в Нігері та попередив про «жахливі наслідки для розвитку» та цивільних осіб через «послідовні неконституційні зміни» уряду в регіоні Сахель».

Голова Європейської ради Шарль Мішель закликав негайно відпустити президента на волю.

«Він нагадав про повну підтримку ЄС і нашу переконаність у тому, що Нігер є найважливішим партнером Європейського Союзу в Сахелі, дестабілізація якого не відповідає інтересам ні країни, ні регіону, ні інших країн», – наголосила представник зовнішньополітичної служби Європейського союзу Набіла Массралі.

Як відреагували світові ЗМІ?

Цікаво, заколот оголив іще одну проблему, яка може статись у Європі.  Станом на 2021 рік на частку Нігера припало 24,3% природного урану, імпортованого Євросоюзом.  Видання  Le Monde також  підтвердило, що найбільше від країни залежна саме Франція, згідно із даними організації Orano  АЕС країни залежать на 10-15% від урану з Нігеру.

Напруженість залишається високою між прихильниками перевороту та людьми, лояльними до поваленого уряду, сказав журналіст Al Jazeera Ахмед Ідріс, який багато писав про Нігер. А величезні запаси урану в Нігері, ймовірно, можуть відіграти особливу роль у військово-політичному конфлікті, адже в республіці розташована американська військово-повітряна база. Тож конфлыкт може загостритись ыще быльше, припускаэ журналіст.  

Видання Reuters нагадує, що це вже сьомий військовий переворот у регіоні Західної та Центральної Африки за останні три роки. Агентство зазначає, що Франція, США та Євросоюз витратили значну суму для зміцнення сил безпеки Нігеру. Загалом у країнах регіону Сахель базувалися понад 5 тис. французьких військовослужбовців, які, зокрема, брали участь в операціях проти терористичних угруповань.

Le Figaro пише, що Нігер – величезна бідна і спустошена країна – вона була останньою опорою Заходу в регіоні. Зокрема, держава вважалася ключовим союзником Євросоюзу у боротьбі з нелегальною міграцією з країн Африки на південь від Сахари. А Мохамед Базум став першим демократично обраним главою країни з моменту здобуття незалежності 1960 року. До нього влада змінювалася чотири рази внаслідок військових переворотів.

Журнал Jeune Afrique у своїй публікації зазначив, що президентську гвардію очолює генерал Омар Тчіані. Джерела видання стверджували, що останніми днями президент розглядав можливість відправити генерала у відставку і це стало одним із каталізаторів для заколотників.  А от газета Le Monde писала з посиланням на джерела, що головною причиною заколоту нібито став не намір самого держперевороту, а «проблема, пов'язана з президентською гвардією» на чолі з Тчіані».