Припинення вогню у Секторі Гази та обмін заручниками: неоднозначна реакція світових ЗМІ

У п'ятницю 24 листопада між Ізраїлем і радикальним угрупуванням ХАМАС набув чинності тимчасовий режим припинення вогню. Планується провести обмін заручниками та ув'язненими. Режим припинення вогню має тривати щонайменше чотири дні; за заявою Катару, що грає роль посередника, може йтися про десять днів. Згідно з домовленістю, хамасівці повинні для початку відпустити 50 із приблизно 240 утримуваних заручників. В обмін Ізраїль готовий відпустити 150 палестинців, які перебувають у ізраїльських в'язницях. Втім, реакція світових ЗМІ на цю ситуацію, а також щодо подальшого розвитку подій, була досить неоднозначною.

Данське видання Kristeligt Dagblad бачить у перемир'ї лише короткочасний перепочинок, і називає війну «болотом людських страждань:

«У всьому цьому міжнародному занепокоєнні з приводу долі мешканців Гази якось практично зникла думка про те, що варто ХАМАС відпустити тут і зараз усіх заручників, скласти зброю та капітулювати перед Ізраїлем, тож мир тут же й настав би. Мир, який поклав би кінець війні, яку хамасівці самі ж і розпочали. Як і очікувалося, наступ Ізраїлю в Секторі Гази перетворився на болото, що тягне за собою незмірні людські страждання. Але режим припинення вогню, що ґрунтується на гуманітарних причинах, не повинен зміщувати на задній план думку про те, що угрупованню ХАМАС доведеться піти (зі сцени – «Главком»). І лише від ХАМАСу залежить те, наскільки кривавим чином це відбуватиметься».

Колумніст порталу радіокомпанії France Inter П'єр Аскі пише про те, якими політичними труднощами супроводжується цей обмін:

«Звичайно ж, між мирними громадянами Ізраїлю, зокрема маленькими дітьми, взятими в заручники 7 жовтня, та ув'язненими, засудженими до термінів через дії – зокрема із застосуванням насильства – у контексті палестинської національної боротьби, немає нічого спільного. Але ні, одна спільна риса у них є, це – те центральне місце, яке вони посідають у колективному сприйнятті своїх народів, а водночас – і політичний ефект від їхнього [можливого] ​​звільнення. Всю політичну вигоду від цієї угоди, зрозуміло, отримає ХАМАС, який за всім цим стоїть. В цьому і полягає сенс тієї пастки, в яку рух ісламізму заманив Ізраїль в результаті своєї атаки».

Італійське видання La Repubblica не особливо добирає висловів коментуючи протистояння Ізраїлю та ХАМАСу:

«Для того, щоб після тижнів ненависті та боротьби змусити зброю замовкнути, потрібна монолітна організація, але головне – холоднокровність. У розжареній атмосфері боїв у середовищі щільної міської забудови достатньо будь-якої дрібниці – і ось уже одним залпом усі зусилля дипломатії знищені на корені. Перемир'я, що раптово встановлюється між двома сторонами, – завжди крихке і залежить від помилок, непорозумінь і провокацій тих, хто бажає вести війну далі – до гіркого кінця. У Секторі Гази поряд із ХАМАСом існують й інші угруповання – від ще більш екстремістського Ісламського джихаду – і аж до торговців людьми, які мають намір нажитися на торгівлі заручниками».

ХАМАС використовує ситуацію із тимчасовим миром на свою користь, стверджує швейцарське ЗМІ Tages-Anzeiger

«Переговори про заручників з одного боку, дали ґрунт для надії, а з іншого – ще раз показали абсурдність всієї цієї війни, яка насправді є безперервним терористичним нападом. Непередбачуваність ХАМАС підтверджується вже тим, що протягом ось уже шести тижнів організація тримає у себе в заручниках людей похилого віку і немовлят. І припинення вогню, яке було виторговано в Ізраїлю в обмін на життя заручників, хамасівці зовсім не пов'язують із гуманітарними гарантіями на благо палестинського населення. ХАМАС цей час потрібен для того, щоб зібратися з силами та перегрупуватися».

На мирному вирішенні протистояння у регіоні наполягає іспанська газета El País:

«Ситуація настільки серйозна, що будь-який, навіть найменший, прогрес стає великою новиною. Кожен день – це день перемоги над війною, і нинішнє припинення вогню має стати постійним. Ізраїль та ХАМАС вже кілька тижнів ведуть переговори, тобто діалог – можливий. Усі ізраїльські заручники мають право на повернення додому, а жителі Гази – право на те, щоб залишитися живими. Загроза не повинна тривати ні хвилини. Завдані збитки настільки великі, що на відновлення їхнього колишнього життя знадобляться роки. Це припинення вогню має стати постійним».

Домовленість про звільнення заручників – це результат дипломатичних зусиль США, інформує австрійська Die Presse:

«Американці знову повернулися на Близький Схід як могутній гравець, причому у своїй подвійній ролі – як покровитель Ізраїлю і в той же час як посередник, як це вже демонстрував на своєму прикладі Генрі Кісінджер. Зараз США важливі як ніколи раніше, оскільки немає більшої сили, яка могла б вплинути на ситуацію дипломатично – цього не може зробити ні Євросоюз, ні тим більше Китай чи Росія з їхньою вихолощеною подвійною мораллю. Той факт, що держсекретар США Ентоні Блінкен незабаром знову вирушить до регіону – вже втретє з початку війни, – свідчить про те, що США вважають своїм обов'язком сприяти тому, щоб над могилами та руїнами сьогодення постало конструктивне рішення на повоєнний час».

Нагадаємо, ХАМАС, у неділю, 26 листопада, звільнив третю групу заручників. Червоному Хресту передали 14 ізраїльтян та трьох іноземців. Про це повідомляє у мережі Армія оборони Ізраїлю. Незадовго до цього у палестинському угрупованні ХАМАС повідомили про звільнення одного російського заручника, якого терористи утримували в секторі Газа. Таким не анонсованим раніше звільненням росіянина палестинці подякували Путіну за підтримку.