Що спільного між кримінальними справами Друзя і Крупи? Деталі від «Главкома»

Що спільного між кримінальними справами Друзя і Крупи? Деталі від «Главкома»
Як і Крупу, Друзя не було затримано «на гарячому» під час передачі можливого хабаря
колаж: glavcom.ua

Полковник та лікарка підозрюються у незаконному збагаченні

Кримінальна справа щодо незаконного збагачення начальника Головного військового клінічного госпіталю-головного психіатра Збройних сил і заступника голови Центральної військово-лікарської комісії Олега Друзя схожа із торішнім гучним затриманням і врученням підозри за незаконне збагачення голові МСЕК Хмельниччини Тетяні Крупі. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Доларів – кури не клюють. Чому буде важко посадити головного психіатра ЗСУ?».

Як і Крупу, Друзя не було затримано «на гарячому» під час передачі можливого хабаря. Слідство, схоже, випадково натрапило на гроші, коли обшукувало нерухомість підозрюваного.

«Де гарантія, що завтра-післязавтра не з’являться інші володільці доларів та євро, сфотографованих СБУ? Подібний розвиток подій уже відбувається у справі Крупи: море вилученої готівки з квартири голови МСЕК Хмельниччини трактується як начебто це заощадження партнерів її чоловіка», – зазначено у статті.

До того ж полковник Олег Друзь має значний «хабарний» досвід. Він вже був підозрюваним та обвинуваченим у корупції, але нині має виправдувальний вирок, який прокуратура оскаржує в апеляції. Епізод стосується весни 2017 року. Тоді правоохоронці знайшли 51 тис. грн у робочому кабінеті Друзя, який на той час уже очолював Головний військовий клінічний госпіталь і рахувався головним психіатром Міноборони.

Навесні 2017 року начальника Клініки психіатрії військового госпіталю та головного психіатра Міноборони спіймали на хабарі
Навесні 2017 року начальника Клініки психіатрії військового госпіталю та головного психіатра Міноборони спіймали на хабарі
фото з відкритих джерел

Кошти, як доводило слідство, Друзь вимагав у сержанта, який пішов у СЗЧ, за надання медичного висновку про непридатність вказаного військового до служби за станом здоров’я. Таке звинувачення не злякало Друзя, навпаки, він зайняв стійку позицію на момент досудового розслідування вісім років тому: «…кошти, виявлені у його робочому столі (Олега Друзя – «Главком») були йому підкинуті, оскільки на його руках та одязі не виявлено ознак спеціальних хімічних речовин, якими кошти були помічені та знаходились не в тому місці, на яке вказав Особа 11 (сержант, який проходив потерпілим у справі – «Главком»)».

Ще момент, через який розсипалася попередня корупційна справа Олега Друзя. Згідно з вироком, досудове розслідування за «хабарною» статею (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу) від початку і до кінця вела прокуратура Києва. Натомість, як вважала Феміда, справу Друзя і його ще одного спільника мали б розслідувати слідчі органи Національної поліції. Отже, внаслідок порушення підслідності всі зібрані докази суд не взяв до уваги.

Чи є сьогодні подібні ризики? Як відомо, затримували Друзя співробітники Служби безпеки України за сприяння міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ. Це з офіційного повідомлення. Також досудове розслідування ведуть співробітники спецслужби. Щоправда, статті, які інкриміновано головному психіатру ЗСУ (ст. 366-2 Кримінального кодексу і ст. 368-5 Кримінального кодексу), належать до підслідності Національного антикорупційне бюро.

У коментарі «Главкому» адвокат Роман Кичко зазначив, що без ознайомлення з матеріалами кримінального провадження важко сказати, чи мало місце порушення підслідності. «У ЗМІ згадуються виключно статті, за якими планується повідомити про підозру. Саме ж досудове розслідування могло здійснюватися за статтею 114-1 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ», яка підслідна СБУ. І в процесі могли бути встановлені епізоди щодо незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації. У подібних випадках підслідність в кримінальних провадженнях може визначатися відповідною постановою саме за СБУ задля забезпечення ефективності досудового розслідування», – пояснив юрист.

Водночас у справі Тетяни Крупи відбулося порушення підслідності на момент посадки фігурантки у СІЗО. Як свідчить ухвала апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, «Печерський райсуд Києва не мав повноважень розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваної», оскільки її справа (незаконне збагачення, стаття 368-5 Кримінального кодексу) підсудна антикорупційному суду, а органом досудового розслідування має бути НАБУ, а не ДБР.

Треба додати, що у вересні 2017 року Олег Друзь, будучи підозрюваним, ледь не втратив посаду. Тодішній міністр оборони Степан Полторак відсторонив його від займаної посади. Це сталося після того, як Друзь на комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я назвав 93% учасників АТО «потенційною загрозою для суспільства».

Як повідомляв «Главком», 20 січня співробітники Служби безпеки України за сприяння міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ затримали полковника Олега Друзя. За версією слідства, протягом 2022-2024 років Друзь обріс будинком та двома земельними ділянками в Обухівському районі Київської області, трьома квартирами у Києві та Одесі, чотирма автомобілями BMW нових моделей: Х3, 2022 року випуску, Х7, 2022 року виписку, Х5, 2023 року виписку і Х7, 2024 року виписку. Вказане майно фігурант не вказав у своїй декларації і оформив на свою дружину, доньку, синів та інших сторонніх осіб. У цілому, сума необґрунтованих активів склала понад $1 млн.

23 січня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання прокурорів і постановив взяти головного психіатра ЗСУ Олега Друзя під варту на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 49 млн грн. Перед цим Друзь намагався уникнути слідства після візиту СБУ та заднім числом ліг у лікарню, спершу повідомив «Главком».

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: