Диктатори і терористи не реагують на слова. Що ж із ними робити?

США, Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія опублікували спільну заяву, яка засуджує ХАМАС. Я думаю, що терористам із ХАМАСа глибоко начхати на цю заяву. Від слова зовсім.

Як і «ніби мирним» палестинцям, які підтримують бойовиків. Як і тим вихідцям із цілої низки держав, які святкували початок агресії в Берліні, Лондоні та інших європейських і американських містах. Ці заяви ні про що. Як і глибоке занепокоєння з приводу російської агресії в Україні. Як і занепокоєння військовими злочинами росії.

Диктаторські режими і терористи взагалі не реагують на слова. Тільки на силу.

Тому Україні та Ізраїлю потрібно більше зброї та будь-якої допомоги. За підтримку російської або палестинської агресії – моментальна депортація та анулювання назавжди будь-яких документів про притулок або посвідку на проживання. Включно з членами сімей. Це давно вже не маленькі локальні конфлікти десь далеко.

Це велика війна нормального цивілізованого світу з дикунами, які без совісті і навіть натяків на гуманізм.

Десь гаряча війна, десь поки що холодна. Не помічати її – як ігнорувати рак на ранній стадії. На самопочутті практично не позначається, але перспективи очевидні й дуже дуже паршиві...