Енергоресурси Гренландії: чи є вони істинною причиною інтересу Трампа?

Учора знову натрапив на новини про інтерес США до Гренландії Королівства Данії.

Вирішив оцінити, чи можуть саме енергоресурси острова бути реальною причиною таких заяв (див.перший коментар). Отже, субʼєктивні розрахунки, за умови повного видобутку доведених запасів.

1. Природний газ. Запаси цього ресурсу у Гренландії оцінюються на рівні 50 трильйонів кубічних футів газу або 1450 млрд кубометрів блакитного палива. Якщо порівняти з річним попитом у США, то за умови повного видобутку та заміщення – цього ресурсу вистачить лише на 2 роки. Не вражає. Максимальна ринкова вартість цього потенціалу становить 0,260 трильйонів доларів.
2. Нафта. У басейнах північної та східної частини Гренландії може бути до 17 мільярдів барелів технічно видобуваної нафти. Цього вистачило б для забезпечення світових потреб приблизно на 170 днів (менше ніж пів року), а вартість даного обсягу ресурсу становить 1,36 трильйона доларів. У розрізі потреб американського ринку, цього ресурсу може вистачити на два з половиною роки повного покриття попиту США. Можливо є стратегічний інтерес, якщо взяти до уваги пряму залежність суспільних настроїв американців від вартості нафтопродуктів та імпорту нафти відповідно.
3. Уран. Запаси урану у Гренландії становлять близько 232 тисячі тонн урану. Багато це чи мало?

Спробуємо оцінити.

Отже, у ядерних реакторах використовується ізотоп U-235, що становить лише близько 0,7% природного урану.

Для збільшення ефективності уран збагачують, підвищуючи вміст U-235 до 3-5%.

При цьому, кількість енергії, яку можна отримати з 1 тонни природного урану становить приблизно 500 тисяч МВт·год (мегават-годин).

Один великий ядерний реактор (1 ГВт потужності) виробляє близько 8 ТВт·год/рік, тобто урану з Гренландії вистачило б для роботи приблизно 14 500 таких реакторів впродовж одного року.

Таким чином, якщо взяти потенційну продуктивність урану, із доступних запасів у Гренландії – теоретично можна згенерувати 116 тисяч ТВт·год електроенергії, що еквівалентно 4% річного споживання усіма країнами світу. Цей обсяг за ринковими цінами США вартує 4,64 трильйона доларів США.

Тепер спробуємо, співрозмірити цей обсяг електроенергії з попитом у США. Якщо уявити, що весь обсяг споживання електроенергії у США (4,000 ТВт·год/рік) покривається за рахунок ядерної енергетики, тоді цієї сировини вистачить на 29 років.

Однак, наразі встановлена потужність ядерної енергетики забезпечує лише 19% попиту, тому гренландського урану для існуючого парку американських станцій може вистачити майже на 153 роки. Доволі відчутний ресурс.

Замість висновків.

Сумарна вартість енергоресурсів Гренландії за поточними ринковими цінами становить 6,26 трильйона доларів, з яких 74% належать урану. Між іншим, загальний витратний бюджет США на 2023 рік оцінювався приблизно у 6,3 трильйона доларів.

Важлива ремарка, приблизно третина збагаченого урану, що використовується у Сполучених Штатах, до рішення Сенату у 2024 році, імпортувалася від агресора.