Кремль випустив свого ідеолога у світовий медіапростір

Розлоге інтерв’ю трампістського журналіста Такера Карлсона з Дугіним – це не жарти. На світову арену вийшла сакральна постать для всього рашистського синедріону. Зі самих початків свого царювання Путін покладався саме на доктрину Дугіна – творця цілого світогляду, обширної й структурованої парадигми руского міра.

Нічого смішного (як легковажно сприймають наші сліпці, зліплені з тіста «хіхіхаха») у тім нема, що американоплебс, вихований на суміші «Матриці» й «Термінатора», з роззявленим ротом слухатиме концептуальну, переконливу й місцями кінематографічну псевдоезотерику Дугіна про загибель лібералізму, тупиковість ідеології індивідуалізму, протиприродність гендеру, загрозу нейромереж і штучного інтелекту, деградацію Людини і одвічну силу таких колективних ідентичностей, як імперія й традиціоналістська держава.

Російський фашист поданий як вишуканий гіперсимволіст, адепт містичного православія, адвокат виправданого насильства, який уміло парує батюшкіне кадило з балістичною ракетою і пронизує ідею руского міра есхатологією «вищої цілі», квазіметафізикою і єретичним символізмом.

Випускаючи свого ідеолога у світовий медія-простір, Кремль ставить на кін дієздатність руского міра як такого. Це свавільно розв’язує руки. Це заявка на максимально жорсткий ендшпіль.