Раз на рік Україна «звільняє Придністров'я»

Чи може Росія «погодитись» на включення ПМР у свій склад чи це просто черговий привід для шантажу? А фіг його знає, підвищувати градус ескалації на полі бою Росія не може (бо куди ще?), а ось політично – скільки завгодно. Знову будуть про анексію Молдови мріяти і про Одесу говорити. Це вони можуть.

Чи має навіть визнання Росію ПМР частиною Росії спонукати нас до якихось дій проти ПМР? Ні. Бо що там РФ визнає своєю територією не змінює головного – Придністров'я це суверенна територія Молдови, нашого партнера і союзника, яка є тимчасово окупованою. Шо робити з ПМР має вирішувати і погоджувати РМ. Не Україна. Не США. Не НАТО. Молдова. Так працює міжнародне право.

Щодо ПМР взагалі немає міжнародного консенсусу. Нам для втручання потрібні схвалення Вашингтону, Бухаресту і НАТО в цілому. Про це мови немає поки що. Україна не має легітимності самостійно вирішувати такі питання.

Чи підтримує сама Молдова ідею силою ЗАРАЗ вирішити проблему ПМР? Ні. Громадська думка Молдови не налаштована на втручання третіх держав і втягування РМ у відкриту війну. Суспільні настрої РМ – уникнути війни, а не стати її частиною. А знищення ЗСУ російських і проросійських сил в ПМР при схваленні уряду зробить Молдову об’єктом для російських терористичних атак.

Чи готова Молдова до війни і ракетних ударів РФ? Ні. А Україна на 100% не зможе своїм ППО гарантувати Молдові безпеку. А сухопутні сили в ПМР у росіян ні про що.

Щодо загрози ударів з ПМР по України – росіянам важко забезпечити боєздатність своїх сил там. Бо суходолом шлях заблоковано, повітрям – також. Тільки якщо вони прорили тунель під Україною (навряд). Тому загрозу звідти, крім можливих «нальотів», не треба переоцінювати.

Крім того, ідея про те, що якщо ліквідувати ПМР, у нас з'являться додаткові вільні сили – це окремий поганий жарт. Хто – у разі звільнення ПМР – буде забезпечувати правопорядок у самому ПМР, де цілком можливий спротив українським та молдавським силам? Очевидно, теж ЗСУ. Бо у РМ нема таких сил наразі. Бо щоб охороняти кордон від зазіхань з ПМР треба набагато менше людей, ніж для воєнно – поліцейську місії.

Тепер про те, чому нам особливо нема чого шукати у Придністров'ї. Вже якось писав, що мав змогу вивчати економіку і специфіку роботи ПМР, коли ми з колегами вирішували завдання блокування нелегального експорту українського лому чорних металів на комбінат, який працює в ПМР на російському газі. Вже навіть після 24 лютого. Так би мовити, стратегічний об'єкт економіки «республіки».

У ПМР все настільки специфічно корумповане, що – я в цьому впевнений – ніяких складів у Колбасному вже давно немає. Продане, розпилине, вкрадене. Бо крім корупції треба розуміти, що російський «контингент» у ПМР це не росіяни, це переважно найняті на роботу місцеві, які несуть доволі специфічну «службу», переважно заробляючи контрабандою. В тому числі – контрабандою з Колбасного. І займаються цим вони вже приблизно 30 років.