Заріс деревами та перетворився на руїни. Що залишилося від палацу родини Рильських
Садиба пережила революції, радянську владу та десятиліття роботи школи, але не витримала років занедбаності
У селі Бровки Перші на Житомирщині продовжує руйнуватися маєток Сцибор-Рильських – старовинна садиба XIX століття, яка належала родичам українського поета Максима Рильського. Сьогодні від колишнього палацу залишилися лише частина колон, фрагменти фасаду та уламки стін. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на місцеві ЗМІ.
Історія родинного маєтку
Ще близько двадцяти років тому будівля зберігала дах, вікна та двері. Тепер значна частина перекриттів втрачена, фасади обсипаються, а територія навколо заросла деревами та чагарниками настільки, що окремі елементи споруди важко розгледіти навіть зблизька.
Колись це була одна з найвідоміших панських садиб регіону. Маєток належав роду Сцибор-Рильських, представники якого були далекими родичами Максима Рильського. Більшість дослідників вважає, що остаточний вигляд садиба отримала у другій половині XIX століття.
Радянський період та занепад
Після встановлення радянської влади палац націоналізували. Як і багато інших дворянських маєтків, будівлю пристосували для громадських потреб. У різні роки тут працювала школа, що дозволило споруді зберігатися у відносно хорошому стані протягом десятиліть.
Ситуація різко змінилася після переїзду навчального закладу до нового приміщення. Палац залишився без охорони, консервації та реставраційних робіт. Відтоді процес руйнування лише пришвидшувався.
Історія села Бровки Перші тісно пов'язана з родом Сцибор-Рильських. З 1834 року селом володів Діонизій-Каетан Сцибор-Рильський – двоюрідний брат Теодора Рильського, прадіда Максима Рильського. У XIX столітті родина належала до впливової польської шляхти Правобережжя та володіла значними маєтками в регіоні.
Легенда про останнього власника
Останнім власником палацу перед революційними подіями 1917-1918 років був Оскар Сцибор-Рильський разом із дружиною Марією Раціборовською. Із цим періодом пов'язана одна з найвідоміших місцевих легенд.
За переказами, коли після революції до садиби прийшли селяни та робітники, вимагаючи передачі майна, власник попросив лише не руйнувати будинок і використати його для потреб громади. Після цього він повернувся до палацу та більше його ніхто не бачив. Місцеві жителі розповідають, що з маєтку нібито існував підземний хід, через який господар зміг утекти із села. Документальних підтверджень цієї історії немає, однак легенда зберігається вже понад століття.
Архітектурна спадщина під загрозою
Навіть у нинішньому стані палац зберігає окремі риси класицистичної архітектури. Головний фасад прикрашав великий портик із шістьма колонами та трикутним фронтоном. Старі фотографії початку XX століття демонструють охайну дворянську резиденцію із симетричним плануванням та парком навколо будівлі.
Нині ж маєток дедалі частіше згадують як приклад втрати історичної спадщини. На краєзнавчих ресурсах пишуть про випадки розтягування споруди на будівельні матеріали та цеглу. За словами місцевих дослідників, якщо ситуація не зміниться, за кілька років від колишнього палацу можуть залишитися лише окремі фрагменти мурів.
Нагадаємо, раніше на Рівненщині зафіксували обвал частини Тараканівського форту – однієї з найвідоміших фортифікаційних споруд України кінця XIX століття. За словами старшого викладача Київського національного університету будівництва і архітектури Андрія Швачка, руйнування історичної пам’ятки триває через відсутність системних протиаварійних та реставраційних робіт. Форт, який пережив дві світові війни та десятиліття занепаду, нині залишається однією з найвідоміших, але водночас найбільш вразливих пам’яток військової архітектури України.
Коментарі — 0