Винищувачі Шредінгера та несподіваний санкційний «бонус»: головне за ніч

У Києві «висадився» потужний політичний десант з Євросоюзу, міжнародні партнери не можуть визначитися щодо винищувачів, російський терор еволюціонує, а  Procter&Gamble цей терор спонсорує. «Главком» зібрав головні новини ночі проти 3 лютого.

Триває євроінтеграційний тиждень

З’ясувалися деталі спільного засідання уряду України та Європейської комісії, яке відбулося в Києві у четвер. Наша країна впевнено крокує до ЄС, але терміни вступу до Союзу поки невідомі.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про те, що завдання України на цей рік полягає в готовності до передвступних переговорів, а до кінця наступного року – бути готовими до членства в ЄС.

Президент України Володимир Зеленський нагадав, що євроінтеграційний тиждень ще триває. Тож у п’ятницю, 3 лютого, будуть нові повідомлення.

Серед тих заяв, які зробили представники потужного європейського десанту в Києві, окремо слід відзначити виступ голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона сказала, що можливість українським виробникам торгувати своїми товарами на європейському ринку без сплати ввізного мита (так званий  «митний безвіз») можуть продовжити ще на один рік. 

Винищувачі, які дадуть / не дадуть

Чергова порція коментарів від високопосадовців Великої Британії щодо можливості надання Україні винищувачів. Цього разу висловився прем’єр-міністр Ріші Сунак. Під час інтерв’ю телеканалу TalkTV очільник британського уряду дав, ймовірно, найнезрозумілішу відповідь в своїй кар’єрі. 

«Ми постійно ведемо діалог з нашими українськими друзями про те, як краще допомогти їм. Однак у випадку з цими винищувачами слід пам'ятати про те, що це дуже складні машини, які вимагають місяці, якщо не роки навчання», – заявив Ріші Сунак.

Експерти трактують ці слова як «відсутність заперечень» щодо поставок винищувачів.

Два в одному: несподіваний «бонус» від санкцій

Норвегія хоче поділитися з Україною надприбутками від продажу нафти. А причиною появи цих надприбутків стали санкції проти РФ. Справа у тому, що через ембарго на російські вуглеводні виріс попит і ціни на норвезьке «чорне золото». У 2022 році Осло отримав втричі (!) більшу суму податків з продажу нафти, ніж у 2021-му. Частину цих коштів Норвегія має намір спрямувати на військову підтримку України. 

Еволюція терору

Тим часом громадяни самої Норвегії, які приїхали волонтерити в Україну, були поранені під час російського обстрілу Бахмута.

Норвезькі медики вижили та розповіли іноземній пресі про нову жахливу тактику залякування, яку використовує окупант. Він гатить по мирних людях та чекає, коли на допомогу жертвам прийдуть волонтери та медики, щоб знову прицільно вдарити вже по тим, хто допомагає пораненим.

Слід додати, що цієї ночі окупанти масовано обстріляли Херсон. А в Краматорську під завалами будинку, який було зруйновано російською ракетою, знайшли ще одне тіло. Таким чином, загальна кількість жертв зросла до 4 загиблих.

Відповідальність бізнесу: хтось спонсорує тероризм, а хтось роздає Wi-Fi

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло американську корпорацію Procter&Gamble (P&G) у список міжнародних спонсорів війни. Америкнаський виробник, який володіє цілим кошиком відомих брендів, сплачує податки в російський держбюджет і сприяє мобілізаційним заходам на території РФ.

А українські компанії тим часом влаштовують на вулицях вітчизняних мегаполісів зони безкоштовного Wi-Fi. Причому працюють такі зони навіть за умови відключень електропостачання.

Доля «карального закону»

Володимир Зеленський надав офіційну відповідь на петицію з проханням ветувати законопроєкт, який посилює кримінальну відповідальність військових.

«Поділяю переконання, що покарання за вчинені військові кримінальні та військові адміністративні правопорушення має застосовуватися з урахуванням індивідуального характеру юридичної відповідальності, ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, принципів справедливості та верховенства права», – написав президент України.