«Будь-який сепар прийде і скаже «я не понимаю ваш язык». Фаріон перелічила недоліки нового закону про мову

Український мовознавець, політик Ірина Фаріон вважає, що у новому законі про мову є багато недоліків. Про це вона сказала в інтерв’ю «Главкому».

Зокрема, Фаріон згадала про формулювання щодо мовної поліції. «Мені не подобається таке формулювання: «Особи, які не розуміють української мови». З ними поліція може розмовляти мовою зрозумілою для обох сторін. Здавалося б, демократична норма, але я уточню: ці особи, які не розуміють української мови, хто вони? Іноземці? То так і напишіть, бо я сприймаю це, як лазівку, що будь-який «сепар» прийде і скаже «я не понимаю ваш язык», - коментує мовознавець.

Також Фаріон зауважила ще про один недолік. «У науці можна виступати мовами ЄС на якихось там наукових засіданнях. І якщо ти наперед повідомив, що це наукове засідання буде мовою ЄС, то української мови там може і не бути», - наголошує мовознавець.

І найболючіше, за словами Ірини Фаріон, це те, що у цьому «мовному законі» написано, що в освіті може відбуватися навчання мовами меншин, хоча згідно з рішенням Конституційного суду, освіта і навчання в Україні може бути лише українською мовою, а мова меншин може вивчатися.

«Здавалося б, два слова «навчання» і «вивчення», у чому там різниця, але вона велика. Це маленьке слово за собою тягне різну державну програму, різне фінансове навантаження. Навчання – це весь процес. Тобто ти приходиш в школу, і у тебе там все мовою меншини. А вивчення – це коли ти приходиш в школу, там все українською, але деякі предмети можуть вивчатися мовою меншини. Однак в цьому законі це рішення Конституційного суду порушене», - наголошує Фаріон.

На думку Фаріон, Україні варто було йти шляхом Латвії і Естонії. «У Латвії і Естонії заборонили застосування російської мови у садочках, школах і ВНЗ. І тепер відбувається дискусія, з Європарламенту їм пишуть свої листи стурбованості, а Естонія і Латвія їм відповідає, пояснює чому так. І на цій хвилі ми теж могли б до них приєднатися, бо є таке гарне українське прислів’я: гуртом і батька легше бити. Тому нам було б легше відстоювати свої права, тим більше вони це зараз роблять» - зазначає мовознавець.

Проте, на думку Фаріон, наші політики не готові до рішучих дій. «Тому, з одного боку, я цьому закону дійсно рада, а з іншого – засмучена», - говорить вона, відзначаючи, що їй з колегами, принаймні, вдалося добитися зняття частини абсолютно неприйнятних пунктів.

«Наприклад, була така страшна стаття 1, пункт 2, яка говорила, що статус української мови як єдиної державної не може звужувати мовні потреби національних меншин. А для чого ми взагалі тоді ухвалюємо цей закон? Я їм кажу, що це абсолютно некоректне формулювання і його треба прибрати. Є державна мова, і цей статус підіймає українську мову над усіма. Це королева, яка сидить на троні, а всі інші поруч. Давайте вже спокійно до цього ставитися», - заявляє Фаріон.

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мову.  За закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) проголосувало 278 народних депутатів. Президент Порошенко пообіцяв підписати ухвалений закон відразу після надходження його на підпис.

Водночас, того ж дня народні депутати від Опоблоку зареєстрували у Верховній Раді два проекти постанови про скасування закону про функціонування української мови як державної.

Якщо ці постанови не будуть підтримані депутатами, Парубій має право підписати закон і направити його на підпис президенту України.